Емма Андієвська. Подорож: новели
У новелах Е.Андієвської річ набуває самодостатнього значення, знак речі втрачає реальні зв’язки з денотатом і «покриває» щось, сутність чого закрита для людини. Більшість сюжетів збірки «Подорож» (1955) орґанізована довкола цієї антифункціональної проблематики, – при цьому авторка віддає перевагу речам тривіальним (валізи, подушка, черевики, термометр), адже тим складніше усвідомлення життєвої значущості речі для людини (ототожнення з раєм, смертю, подорожжю, долею, вибором). Крім «малого в значенні великого», письменниця пропонує також зворотний підхід – «велике як мале», створюючи ситуацію «опрощення» недосяжних і незвичайних для людської свідомості явищ (зірка, смерть, погода, демон, небесний рай), опобутовлюючи їх через акт діяльності. Обидва способи «містифікації» речі операційно подібні, що унаочнюється новелою-мотто «Купівля демона» і поетичним заспівом до збірки. Знищення референційної спроможності знаку через опрощення «неймовірного» (загалом дадаїстичний підхід до ситуації: «купівля демона» звучить практично як «дитяче лопотання») деформує новелістичний дискурс і висуває на перший план конфлікт називання.
Видавництво:
Самвидав
Рік видання:
1955