Потенціал культурних та креативних індустрій на Донбасі
Автор: Анастасія Бойчук
Вступ
Це дослідження має на меті проаналізувати стан культурного сектору Донбасу як підґрунтя для розвитку культурних та креативних індустрій для розвитку регіону – зміни структури економіки та активного соціального життя регіону.
Мені б хотілося продемонструвати шляхи та можливості для розвитку, які стали можливими завдяки зусиллям громадських ініціатив, місцевого бізнесу, органів влади та місцевого самоврядування, а також міжнародним організаціям. Дослідження стосується можливостей для розвитку креативних та культурних індустрій (далі - ККІ) як шляху до вирішення проблеми регенерацій депресивного міського та регіонального середовища з тяжким індустріальним минулим, адже саме цей потенціал був відкритий у ХХ столітті у містах та регіонах тематичних міст у Європі та США.
До культурних і креативних індустрій належать усі види мистецтв, кінематограф, телебачення й радіо, музика, видавнича справа, комп’ютерні ігри, нові медіа, архітектура, дизайн, мода та реклама1. Це діяльність в основі якої лежить людський капітал і для виснаженого конфліктом регіону зі зруйнованою промисловістю дослідження та використання потенціалу культурної та креативної економіки може бути шляхом до його соціально-економічного відновлення. Після чотирьох років конфлікту, який перетворився на заморожений, дуже важливим є оцінити втрати соціальної та культурної інфраструктури, та планувати зусилля для її відновлення. І хоч робота міжнародних організаціях на цій території по типу humanitarian aid (надання гуманітарної допомоги), стабілізувала гуманітарну ситуацію, така допомога є лише короткостроковим рішенням.
1 http://www.unesco.org/new/en/santiago/culture/creative-industries/
Дослідження аналізує потенціал розвитку ККІ на прикладі трьох міст Донбасу: Слов’янська, Крамоторська та Маріуполя, грунтуючись на аналізі наступних базових чотирьох складових, які є основою розвитку ККІ :
- Аналіз політик та урядування;
- Аналіз кластерів та хабів;
- Аналіз інкубаторів та акселераторів.
Саме наявність зазначених складових є підгрунтям для створення повного циклу ККІ2 (UNESCO Culture cycle) та створює кластер. Наявність кластеру визначає сталість, без цього існують лише окремі проекти та організації. Такий аналіз дозволить побачити прогалини, які важливо заповнити для повноцінного розвитку економіки культури та інновацій.
Відповідно головними характеристиками та трендами, які несуть у собі ККІ є:
- Зростання цінності ідеї (концепції): відповідно зростання цінності людини;
- найбільш виразно і ефективно проявляються в середовищі окремого міста - це міський феномен;
- ККІ існує на межі між між наукою і мистецтвом, креативністю та інноваціями - розвиваються там, де є технічна освіта;
- ККІ сприяють вільній комунікації ідей та думок, а також середовищ - розвиток ККІ є шляхом до глобальної інтеграції міст та людей;
- швидкий вільний доступ до Інтернету для забезпечення обміну і доступу до величезних інформаційних потоків;
- універсальність мислення та універсальність дизайну - дизайн та архітектура наповнені творчістю, зручністю, інноваційністю;
- орієнтація на малий, а не на великий бізнес;
- відкритість і демократичність громадських місць;
- органічна культурна та етнічна різноманітність, яка дозволяє створювати нові унікальні ідеї та бачення світу.
2 http://www.unesco.org/new/en/culture/themes/cultural-diversity/cultural-expressions/programmes/global-alliance-for-cultural-diversity/culture-cycle/
Рисунок 1. Цикл культурного продукту
Також дослідження торкнеться аналізу роботи міжнародних організацій, політики міжнародних та донорських організацій у містах та регіоні, аналізу її зорієнтованості та пріоритетів. Адже грантова підтримка є одним з головних ресурсів для започаткування різноманітних ініціатив та проектів у сфері ККІ.
Як вже зазначалося, ККІ – це економічна діяльність, яка створює додану вартість через культурну або креативну активність. Головним ресурсом для неї є індивідуальна креативність людей, їх вміння і талант, які мають потенціал до багатства і створення робочих місць через генерування та використання продукту — інновації як інтелектуальної власності. Для розвитку ККІ у регіоні не потрібні значні вкладення у промислову інфраструктуру, натомість потрібно розвивати навички та знання його мешканців — людський капітал. І на відміну від виробничої лінії заводу, яку дуже важко, або неможливо перенести в інше місто, людський ресурс є мобільним. Здобуті вміння руйнують прив’язаність до певної території, заводу, роботодавця, сприяють збільшенню незалежності, посиленню мотивації до самозайнятості та малого і середнього підприємництва, роблячи таких людей цінними для будь-якого міста, куди вони потенційно можуть переміститися.
Ще одним привабливим аспектом розвитку ККІ є прив’язаність до конкретного міста, його культури, економіки та локальної ідентичності. За умов глобалізації, відтоку людського капіталу до мегаполісів для регіональних центрів та малих міст розвиток креативної економіки дає можливість самоідентифікуватися.
Перед тим як почати робити огляд та аналіз потенціалу до розвитку культурних та креативних індустрій міст Донбасу варто зробити огляд стану інфраструктури культурної сфери після конфлікту у Донецькій та Луганській областях.
Таблиця 1. Зменшення інфраструктури культури Донецької та Луганської областей порівняно з 2014 роком3
| Показник | Донецька область | Луганська область |
| к-сть бібліотек | зменшилась на 46% | зменшилась на 53% |
| в т.ч. у містах | зменшилась на 58% | зменшилась на 76% |
| в т.ч. у селах | зменшилась на 61% | зменшилась на 68% |
| к-сть читачів у бібліотеках | зменшилась на 51% | зменшилась на 66% |
| в т.ч. у містах | зменшилась на 58% | зменшилась на 66% |
| в т.ч. у селах | зменшилась на 54% | зменшилась на 76% |
| частка бібліотек, що потребує ремонту | зменшилась на 25% | зменшилась на 13% |
| к-сть клубних закладів | зменшилась на 40% | зменшилась на 46% |
| в т.ч. у містах | зменшилась на 50% | зменшилась на 53% |
| в т.ч. у селах | збільшилась на 14% | зменшилась на 76% |
| к-сть музеїв | зменшилася на 42% | зменшилася на 27% |
| к-сть відвідувачів музеїв | зменшилася на 64% | зменшилася на 86% |
| к-сть театрів | зменшилася на 80% | зменшилася на 40% |
| відвідуваність театрів | зменшилась на 84% | зменшилась на 89% |
| к-сть концертів | зменшилась на 80% | зменшилась на 81% |
| к-сть відвідувачів концертів | зменшилась на 82% | зменшилась на 48% |
| к-сть шкіл естетичного виховання | зменшилася на 50% | зменшилася на 63% |
| співвідношення к-сті вчителів до к-сті учнів | зросло з 8 до 9 учнів на вчителя | зросло з 10 до 11 учнів на вчителя |
| співвідношення к-сті вчителів з вищою освітою до к-сті учнів | зросло з 16 до 17 учнів на вчителя | зросло з 17 до 22 учнів на вчителя |
3 http://www.ukrstat.gov.ua
Як ми бачимо, за останні роки відбулися драматичні зміни у культурному житті регіону. Такі зміни не могли не повпливати життя і соціально-культурну сферу Маріуполя, Краматорська та Слов’янська.
Розділ І. Складова “політики та урядування”
В рамках аналізу складової “політики та урядування” варто в першу першу чергу аналізувати роль органів місцевого самоврядування у творенні інституційної спроможності міста розвивати ККІ. Їхня роль є першочерговою для формування стратегій, концепцій, нормативно-правових актів на їх виконання та затвердження бюджетів та бюджетних програм. Вони також є тими хто повинен об’єднувати та інтегровувати зусилля всіх стейкхолдерів процесу вироблення політик - представників бізнесів, громадянського суспільства, освітніх інституцій. Міста аналізуються на наявність кожної із 4х складових за основі наявних даних.
Слов’янськ
- Діяльність по створенню інституційної спроможності.
При міській раді на даний момент (станом на грудень 2017 року) діють 3 тематичні координаційні ради:- Координаційна рада з питань розвитку малого підприємництва (протоколів засідань на сайті немає)
- Координаційна рада з питань дітей, молоді, сім’ї, гендерної рівності, демографічного розвитку та протидії торгівлі людьми (останній протокол засідань на сайті за 2011 рік)
- Координаційна рада з питань подальшого розвитку фізичної культури і спорту в місті Слов’янськ (останній протокол засідань на сайті за 2011 рік)
- Наявність цільових програм4 та їх фінансування, які повністю або опосередковано пов'язані з розвитком ККІ
4 http://slavrada.gov.ua/?view=budget
Таблиця 2. Цільові програми культурної сфери міста Слов’янська
| Назва програми | Опис (станом на 31.12.2017) |
| Бюджетна програма “Поліпшення соціально-культурного рівня громади м. Слов'янськ”. | Згідно з паспортом програми станом на 31.12.2017 року програма з загального фонду бюджету виконана на третину. В паспорті програми не передбачено фінансування інвестиційних проектів в рамках програми. |
| Програма “Реконструкція адміністративної будівлі Слов’янської міської ради шляхом прибудови Центру надання адміністративних послуг”. | Програму на 86% недофінансовано |
| Програма “Забезпечення інформування і забезпечення творчих потреб та інтересів громадян, їх естетичне виконання та збагачення духовного потенціалу” | Програму не виконано зовсім |
| Програма “забезпечення доступності для громадян документів та інформації, створення умов для повного задоволення духовних потреб громадян, сприяння освітньому та професійному розвитку громадян, комплектування та зберігання бібліотечних фондів, їх облік, контроль за виконанням” | Програма виконана на 84,4% у зв’язку з економією бюджетних коштів |
| Програма “Забезпечення збереження духовного надбання нації (розвиток інфраструктури музеїв), забезпечення виставковою діяльністю” | Програма виконана на на 82,6% у зв’язку з економією бюджетних коштів |
| Програма “Забезпечення організації культурного дозвілля населення і зміцнення культурних традицій” | Програма виконана на 39,3% |
| Програма “Забезпечення надання початкової музичної, хореографічної освіти, з образотворчого мистецтва та художнього промислу” | Програма виконана на 94,5% |
В рамках централізованого господарського обслуговування закладів культури недофінансовано було 10,9% потреб. Головним, що було недофінансовано – видатки на фінансування інших культурних заходів.
Таблиця 3. Цільові програми на розвиток інновацій міста Слов’янська
| Назва програми | Опис (станом на 31.12.2017) |
| Бюджетна програма “Реалізація заходів щодо інвестиційного розвитку території” | Недофінансування склало 10%. З чотирьох підпрограми найбільше “постраждало” завдання побудови туалету в парку, профінансоване на 73%. |
В рамках жодної з цих програм не було сформовано інвестиційних проектів і відповідно не було залучено додаткових коштів.
Таблиця 4. Цільові програми на розвиток малого і середнього підприємництва міста Слов’янська
| Назва програми | Опис (станом на 31.12.2017) |
| Бюджетна програма розвитку малого і середнього підприємництва в м. Слов’янську на 2017 - 2018 роки | Головні напрямки:
|
Серед важливих та потрібних напрямків програми є:
- Створення реєстру комунальної власності для надання в оренду або відчуження, оскільки це є основою створення кластерів. В стратегії також заплановано аналіз на визначення сфер розвитку і це також може стати основою для виокремлення напрямків розвитку ККІ;
- Створення керамічного Центру Східної України «Центру історії кераміки та підтримки народних художніх промислів». Хочу звернути особливу увагу на це, оскільки створення подібного проекту є використанням локальної ідентичності міста (оскільки Слов’янськ є відомим завдяки виготовленню кераміки) для створення унікального культурного продукту - а це є однозначно вписується у UNESCO Culture Cycle;
- У програмі також заплановано проведення аналізу на визначення сфер розвитку і це також може стати основою для виокремлення напрямів розвитку ККІ.
Проте до плану заходів на виконання програми майже не передбачається залучення ключових стейкхолдерів та міжнародних організацій, які могли б надати експертну та технічну допомогу у багатьох аспектах виконання плану, таких як зміна регуляторної бази чи розвиток навичок, необхідним представникам малого та середнього бізнесу.
Таблиця 5. Цільові програми управління інвестиціями, енергоефективністю та зовнішніми відносинами
| Назва програми | Опис (станом на 31.12.2017) |
| Бюджетна програма “Проведення заходів “Абетка енергоефективності”” | Програма виконана на 21%, інвестиційних джерел фінансування не було |
В рамках конкурсу міні-проектів, спрямованих на вирішення соціальних проблем територіальної громади м.Слов’янська, у 2017 році, такими що сприяють розвитку ККІ були два проекти восьми:
- “Робототехніка в новій українській школі” – придбано комплект LEGO MINDSTORMS education EV3 (16999 грн, з міського бюджету 11900грн);
- “Петриківський розпис” - закупка канцтоварів, дизайн, декорації (8811 грн загалом, 6778 грн з міського бюджету).
Краматорськ
- Діяльність по створенню інституційної спроможності5.
При міській раді на даний момент діють 2 тематичні координаційні ради:- Міська Координаційна рада з питань патріотичного виховання молоді
- Координаційна рада з питань розвитку підприємництва
Міська рада Краматорська сформувала перелік вільних нежитлових приміщень комунальної власності, що знаходяться на балансі управління житлового та комунального господарства станом, які пропонують в оренду суб'єктам господарської діяльності. - Наявність цільових програм та їх фінансування, які повністю або опосередковано пов'язані з розвитком ККІ
5 http://www.krm.gov.ua
Скасовано “Програму стабілізації та соціально-економічного розвитку територій” у 2017 році.
Згідно зі звітом виконавчого комітету Краматорської міської ради за 9 місяців 2017 року, видатки на напрямки “Культура і мистецтво” та “фізична культура і спорт” за 9 місяців 2017 року виконано на 65,3% і 72,7% відповідно. На 57,3% виконано програми по видатках на реалізацію програм допомоги і грантів міжнародних фінансових організацій та Європейського Союзу.
Таблиця 6. Проекти на 2018 рік, які фінансуватимуться з коштів ІІ траншу ЄІБ в рамках реалізації Проекту «Надзвичайна кредитна програма для відновлення України»
| Назва проекту | Завдання |
| Капітальний ремонт будівлі Центральної міської публічної бібліотеки розташованої по вул..М.Приймаченко (ГВ.Кантемирівців), 16 у м.Краматорськ, Донецької області | Передбачається що доступ до будівлі матиме 56 тис. осіб, загальний бюджет проекту 13 млн. грн. Завданнями проекту є:
|
| Капітальний ремонт будівлі клубу Комунального закладу культури БК «Міленіум» за адресою: вул.Українська (Командарма Федько), 81, смт.Красноторка, м. Краматороськ, Донецька обл. 5 Сектор / напрям діяльності Громадські будівлі | Передбачається що доступ до будівлі 500 осіб, загальний бюджет проекту 3 млн. грн. Завданнями проекту є подальший розвиток творчості та спорту, виховання дітей та молоді, створення сприятливих умов. |
В рамках реалізації проекту «Розбудова центру надання адміністративних послуг у м. Краматорськ (далі – ЦНАП) шляхом оснащення та придбання обладнання» отримано серверне обладнання (з програмним забезпеченням) інформаційно-комунікаційної мережі та обладнання для двадцяти робочих місць співробітників ЦНАПу (комп’ютер в зборі з програмним забезпеченням, МФП, джерело безперебійного живлення) на загальну суму 1,1 млн.грн.: з державного фонду регіонального розвитку було профінансовано 1,0 млн. грн., з місцевого бюджету 0,1 млн. грн.
У 2018 році планується також створення коворкінгу для бізнесів спільно з громадською організацією «Українська асоціація фрілансерів».
Маріуполь
- Діяльність по створенню інституційної спроможності6.
- Створений відділ Відділ розвитку громадського простору для забезпечення реалізації державної політики у сфері культури, туризму, охорони культурної спадщини, а також державної мовної політики, а також галуззю культури в рамках розвитку громадського простору; забезпечення ефективного планування та реалізації заходів в рамках соціально-економічного розвитку міста Маріуполя;
- Наявна електронна база нерухомого комунального майна станом на 28.12.2017;
- Унікальним моментом є створення “Інвестиційної карти м. Маріуполя”, із зазначенням об’єктів комунальної власності, які можуть бути надані у користування.
- Наявність цільових програм та їх фінансування, які повністю або опосередковано пов'язані з розвитком ККІ
6 https://mariupolrada.gov.ua
Місто має стратегію розвитку 2021, в стратегічний (стратегія зі стратегічними цілями - це не ок, уникати повторів) цілях якої зазначено формування нової культурної платформи та побудова сильної економіки. В рамках цілі два є такі завдання: створення Центру розвитку малого і середнього бізнесу (МСБ), Програма створення і підтримки асоціацій за секторами МСБ, створення двох індустріальних і одного технопарку з залученням бізнесу для випуску продукції з високою додатковою вартістю, забезпечення зайнятості персоналу із заробітною платою вище середнього рівня, створення Центру (єдиного вікна) супроводу інвесторів, створити єдиний центр управління проектами. В цій стратегії ми можемо побачити потенціал закладання кластерів, модернізації шкіл. Мінусом є те, що в стратегії майже не зазначено робота з ВНЗ по впровадженню інноваційних освітніх програм. Також напрямок культури є дуже загальним, хочеться сподіватися, що буде окремий документ з аналізом потенціалу розвитку культурної сфери міста.
Недостатньо врахований потенціал міста як культурного центру греків, що проживають в Україні та потенціал розвитку міста як культурного центру Чорноморського регіону у співпраці з містами Греції та Туреччини. Маріуполь є центром греків Приазов’я, проте під час відвідування міста про це майже нічого не свідчить. Навіть у Музеї народного побуту7 греки представлені як один із народів, що проживали у місті. В той час як на запит про те, де можна більше дізнатися про греків Приазов’я, і відповідно його столиці Маріуполя, отримуємо відповідь, що потрібно їхати до сусідньої Сартани.
7 https://uk.wikipedia.org/wiki/Музей_народного_побуту_(Маріуполь)
Висновок
Всі 3 міста рухаються з різною швидкістю та в різних площинах у культурній та креативній сферах. Загалом це ще не можна назвати рухом до розвитку ККІ. Слов'янськ продовжує просто розподіляти бюджетні кошти між закладами культури, постійно недофінансовуючи їх утримання та проведення заходів, без планів переформатування та модернізації. Краматорськ запланувало реалізацію першого проекту, який переформатовує типовий заклад культури, надаючи йому функцію креативного хабу. Маріуполь поки найдалі просунувся у напрямку формування політики розвитку, культурної політики, залучення інвестицій, проте не вистачає розставляння акцентів та визначення конкретних напрямів та пріоритетів.
Така різниця може бути пояснена багатьма факторами - проте ключовими я тут все ж назву
- фактор місцевого урядування. Оскільки за умов обмежених ресурсів, як наприклад у Слов’янську, найефективніше було б сконцентрувати і направити ресурси на кілька закладів культури або на один, а інші переформатувати, що дозволило б наповнити місто більшою кількістю культурних заходів та програм. Доцільно було б обрати пріоритетні напрямки на 1-5 років та на 100% забезпечити фінансування цих бюджетних програми.
- Недостатність співпраці з ключовими стейкхолдерами - бізнесами та громадським суспільством для формування політик та планування.
В жодному з міст немає виробленої політики розвитку неформальної освіти (освіти для дорослих), яка є складовою розвитку ККІ. Особливо важливою така освіта є в тому числі для працівників органів місцевого самоврядування, закладів освіти і культури, які могли б в майбутньому стимулювати формування відповідних стратегій розвитку.
Розділ ІІ. Складова “хаби, інкубатори, акселератори та кластери”
Хаби, інкубатори та акселератори (треті місця) - це організації, які займаються підтримкою молодих ініціатив (бізнесів) на усіх етапах розвитку: від розробки ідеї до її комерціалізації. Якщо розширити це поняття та перенести його на громадську сферу, то сфера зацікавлення “третіх місць” поширюється ще й на культурні та громадські ініціативи. В основі існування цієї складової лежить можливості для розвитку неформальної освіти, створення креативних та культурних продуктів, творення громадського середовища. Треті місця не дарма носять таку назву, адже часто вони виконують функцію комунікаційного і погоджувального майданчика для представників влади, бізнесу та громадського сектору, їх наявність та робота в такому форматі створює додаткові можливості для вироблення спільних рішень, планів дій, стратегій. Лише після того, як з’являються треті місця і стабільність їх роботи можна говорити про сталу тенденцію до розвитку кластеру і відповідно, створення повного циклу UNESCO Culture Cycle.
З 2014 року ми спостерігаємо появу великої кількості таких просторів по всій Україні, східноукраїнські міста не є винятком. І ми розглянемо головні такі проекти, які є найцікавішими у контексті розгляду можливостей до розвитку ККІ.
Слов’янськ
Таблиця 7. “Треті місця” у Слов’янську
| Назва | Особливості роботи |
| Платформа ініціатив “Теплиця” (м.Слов’янськ) | Відкритий простір для громадський ініціатив та неформальної освіти |
| Центр «Вікно в Америку» Центральної бібліотеки | Освітній центр для вивчення англійської |
| Центральна бібліотека м. Слов’янськ | Функціонує за форматом відкритого подієвого майданчика. Серед 18 закладів культури міста, єдини переформатувався і став відкритим для проведення подій, навчань |
| Платформа «Змісто» | Культурна ініціатива. Платформа у 2017 році розпочала планування та втілення стратегії сталості та забезпечення самофінансування шляхом розвитку партнерств та створення моделі соціального підприємництва |
Цікава еволюція розвитку платформ “Теплиці” та “Змісто”. “Теплиця”, яка була одним з перший хабів регіону, фактично стала інкубатором для створення та розвитку “Зміста”, яка спершу розвивалася як культурна ініціатива, а зараз ініціювала створення центру неформальної освіти і коворкінгу “Top Place”. В основу проекту закладено співпрацю з місцевими бізнесами для створення центру (Компанія «Kerama Expert» ), модель самоокупності, постійну комунікацію з бізнесами для створення навчальний програм, необхідних їхнім працівникам. Такий форм роботи є вкрай необхідним, оскільки він забезпечує ефективність, посилює спроможності місцевих бізнесів через підвищення кваліфікації людей, а також забезпечує фінансову стійкість ініціативи.
Краматорськ
| Назва | Особливості роботи |
| ВІЛЬна ХАта | Неформальний, вільний, мистецький простір. |
| Громадська ініціатива «Центр зайнятості Вільних людей» | Неформальна освіта, створення Клубу для підприємців |
| Навчальна ініціатива ГікБункер | Освітній хаб, коворкинг та IT-школа у місті Краматорську для дітей і дорослих |
| “Союз Українок” Донецький відділ | Культурні ініціативи, патріотична освіта |
| Громадська організація «Українська асоціація фрілансерів» | у 2018 році спільно з міською радою Краматорська заплановано створення коворкінгу |
| HUB Громадських Ініціатив | місце для об'єднання та розвитку громадських організацій Краматорська та Донеччини. |
| Коворкінг «FreeUa — креативний простір» | Працюють спільно з громадською організацією «Українська мережа освіти дорослих та розвитку інновацій» Завдання - посилення підприємницької мережі між підприємцями Донбасу, переселенцями та фрілансерами з інших країн; організація коворкінгового простору для підприємців міста, фрілансерів та віддалених працівників |
Серед зазначених проектів хотілося б виокремити проект “Гік Бункер”. Створений, який створений місцевими підприємцями у сфері ІТ за власний кошт з метою креативного розвитку дітей і дорослих. Ініціатива з’явилася у 2014 році, коли місцевий ІТ-бізнес стикнувся з масовим відтоком кадрів. За словами засновників, саме цей фактор є ключовим, який може змусити бізнеси, які залишилися у місті попри конфлікт, переїхати. Підхід до вибору та проведення навчальних програм для дорослих є доволі ефективним і полягає у визначенні необхідних навичок, які потрібні для влаштування на роботу у місцеві ІТ-компанії.
Інформацією для роздумів є те, що жодна міжнародна та грантова ініціатива проект не підтримала, оскільки він не вписується в їхні пріоритети, оскільки це не громадянська демократична освіта, а не освіта у сфері ІТ, і вони проект не підтримали.
Маріуполь
| Назва | Особливості роботи |
| Проект "Халабуда" | Коворкінг та навчальний хаб |
| Громадська ініціатива «Центр зайнятості Вільних людей» | Неформальна освіта, створення Клубу для підприємців |
| Коворкінг “Роби бізнес сьогодні” | Платформа для розвитку власної справи |
| Вільний простір «Вежа» | Це креативний простір, на основі одного з історичних символів міста - столітньої водонапірної вежі. |
| Будинок культури «Молодіжний» | Розвиток мистецький навичок |
| Маріупольська школа фотографії | Навчання мистецтву фотографії |
| Читацький клуб | Організація публічних читань для дітей 6-10 років |
| Грецький культурний центр “Меотіда” | Проведення освітньо-культурних заходів |
| Платформа ТЮ | Подієвий майданчик, платформа для ідей думок. |
Маріуполь – найбільше місто регіону і всі процеси в ньому проходять інтенсивніше. Це можна сказати і про розвиток та еволюцію зазначених вище проектів. Один з проектів, а саме Халабуда, розвинувся від навчального хабу з найрізноманітнішим наповненням та ресурсної, до коворкінгу, який має чітке спрямування на розвиток креативних навичок. Ми бачимо, що є інші проекти з вузькою спеціалізацією, що є доброю ознакою, ознакою зрілості організацій, оскільки саме спеціалізація веде до якості та ефективності.
Окремо варто зупинитися на грецькому культурному центрі “Меотида”. Греки Приазов’я є третьою за чисельністю національністю регіону після українців і росіян, вони підтримують тісні зв’язки з греками Греції, Туреччини, Росії, проводять культурні та освітні заходи. У місті кілька разів відбувся міжнародний фестиваль грецької культури Мега-Йорти, на який приїжджали тисячі відвідувачів з усієї України і з-за кордону не зважаючи на логістичні складнощі. Все це створює додатковий потенціал для розвитку міста як культурного центру з власним унікальним культурним продуктом, привабливим для культурного туризму. В маріуполі знаходиться “Федерація грецьких товариств України” (ФГТУ), яка представляє 95 грецьких товариств у 21 області України. Маріуполь є одним із центрів освітньо-культурної співпраці між Україною та Грецією. Проте, як зазначалося раніше, про цю особливість неознайомленому туристу немає звідки дізнатися. Видається, що ФГТУ недостатньо комунікує та організовує просвітницьку роботу в цьому напрямку, як і міська влада, яка хоч і позиціонує місто як центр Приазов’я, не артикулює, що Маріуполь є ще й центром греків України.
Загалом у регіоні ведуть свою роботу так звані віртуальні хаби та інкубатори, які поширюють свою діяльність на зазначені міста. В регіоні діють багато всеукраїнських ОГС (організацій громадянського суспільства), які займаються освітніми та культурними проектами і за майже 4 роки спостерігаються цікаві зміни у форматі їхньої роботи. Такі як Форум НДО, Інша Освіта, Львівська Освітня Фундація передають все більше власних функцій місцевим організаціям, а самі займаються їх експертною підтримкою та менторством. Це означає, що за зазначений період громадські ініціативи, хаби, інкубатори розвинули власні спроможності і готові самостійно якісно втілювати проекти та організовувати роботу.
Розділ ІІІ. Робота міжнародних організацій
Ми описали головні аспекти та підґрунтя для розвитку ККІ у Маріуполі, Слов’янську та Краматорську містах. Проте будь-який опис буде не повним опису діяльності міжнародних та донорських організацій, їх експертна, організаційна та фінансова підтримка.
Проекти міжнародної допомоги є двох типів:
- Проекти, які зареєстровані у МЕРТ (сайт http://openaid.gov.ua) та є проектами міжнародно-технічної допомоги (МТД)
- Проекти, які втілюються через міжнародні організації та їх представництва та не потребують реєстрації. оча звісно їх систематизація в МЕРТ разом з проектами МТД дало б можливість ефективніше аналізувати та координувати надання міжнародної допомоги, уникаючи дублювання зусиль та “білих плям”
Згідно з даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі України в регіоні діють проекти уряду Канади, Європейського союзу, ПРООН, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Фонду чистих технологій, USAID та уряду США, Корпусу миру. Це проекти міжнародно-технічної допомоги, які повинні проходити реєстрацію та піврічний моніторинг у МЕРТ згідно з Постановою КМУ 153. Це означає, що відбувається постійна перевірка процесу реалізації проектів, їх фінансових та фактичних результатів. Серед зазначених проектів проект “Громадський пояс Донбасу”, “GameHub”, “Зміцнення членських бізнес-організацій малих та середніх підприємств”, “Навчальні програми професійного зростання”, “Розвиток громад”, “Програма обміну майбутніх лідерів FLEX”.
Проект GameHub є проектом прямо спрямованим на сферу ККІ, створюючи в ВНЗ навчальні хаби з необхідним обладнанням, що розвивають знання та навички, необхідні для даної сфери. Наявність такого проекту є вкрай важливою, але до консорціуму з шести університетів входить лише один університет Донецької та Луганської областей - Донецький національний технічний університет у Покровську, натомість аналогічні хаби потрібні у кожному технічному університеті.
Такий проект як “Навчальні програми професійного зростання”, зорієнтований в основному на державних слубовців, має на меті посилити спроможності органів місцевого самоврядування.
Як вже зазначалося, МЕРТ збирає та систематизує інформацію про проекти МТД з метою аналізу та збільшення ефективності таких програм у майбутньому.
Таблиця 8. Проекти міжнародно-технічної допомоги у Донецькій та Луганській областях8
| Донори | Тип допомоги | Назва проекту | Сума | Дата реєстрації |
| Європейський Союз | МТД | Сприяння відбудові та сталому розв’язанню проблем внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та постраждалого від конфлікту населення в Україні | €4,214,000 | 28.03.2017 |
| Європейський Союз | МТД | Громадський пояс Донбасу | €657,707 | 10.04.2017 |
| Уряд Канади Міністерство міжнародних справ Канади |
МТД | Вдосконалення комунікації між внутрішньо переміщеними особами та громадянами, що опинилися під впливом конфлікту | $1,999,926 | 03.06.2016 |
| Європейський Союз | МТД | GameHub: Співробітництво між університетами та підприємствами в сфері гральної індустрії в Україні | €600,294 | 23.06.2016 |
| Програма розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПР ООН) | МТД | Зміцнення членських бізнес-організацій малих і середніх підприємств | $1,053,723 | 28.03.2016 |
| Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) Фонд чистих технологій |
Проекти розвитку МФО (кредитні) | Розвиток міської інфраструктури-2 (UIP 2) | $350,000,000 | 21.11.2014 |
| Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) Уряд США |
МТД | Навчальні програми професійного зростання | $8,499,379 | 30.08.2016 |
| Корпус Миру США Уряд США |
МТД | Розвиток громад | $34,800 | 05.06.2008 |
| Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) | Проекти розвитку МФО (кредитні) | Другий проект покращення автомобільних доріг та безпеки руху | $450,000,000 | 11.10.2012 |
| Державний департамент США Уряд США |
МТД | Програма обміну майбутніх лідерів (FLEX) | $3,090,000 | 26.06.2009 |
| Міністерство енергетики США Уряд США |
МТД | Покращення збереженості відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання в Україні | $18,000,000 | 20.06.2006 |
| Міністерство енергетики США Уряд США |
МТД | Покращення збереженості джерел іонізуючого випромінювання, які використовуються в Україні | $18,000,000 | 27.02.2017 |
8 http://openaid.gov.ua
Серед зазначених у таблиці проектів є два проекти розвитку МФО. Це проекти, які втілюються за кредитні кошти і на які готує інвестиційний запит місцева влада. Процес підготовки, супроводу проектних пропозицій і отримання таких коштів є досить тривалим, в процесі реалізації проекту змінити щось досить важко. Проте такі проекти зазвичай формуються виходячи зі стратегічних планів розвитку міських територій, а це саме може стати точкою прикладання сили для ОГС та бізнесу для того, щоб пропонувати інвестиційні проекти, які б сприяли розвитку культурної та креативної інфраструктури.
Окрім сайту МЕРТ важливим джерелом інформації є Представництво Європейського Союзу в Україні9, який є одним із найбільший донорів України і особливо цікаво поглянути на проекти, які він підтримує в Донецькій та Луганській областях, зокрема у Маріуполі, Слов’янську та Краматорську. Як можна побачити з карти, лише 1 проект спрямований на економічний розвиток у Маріуполі. Проте в описі проекту зазначається, що він спрямований на втілення реформ для задоволення потреб дітей з особливими потребами. Це складно назвати проектом економічного розвитку, незважаючи на важливість та актуальність тематики.
Таблиця 9. Проекти ЄС у Маріуполі, Краматорську, Слов’янську
| Назва міста | К-сть проектів | Спрямування проектів |
| Слов’янськ | 2 | Crisis response to East Ukraine |
| Краматорськ | 2 | Crisis response to East Ukraine |
| Маріуполь | 2 | Crisis response to East Ukraine, Economic development |
9 https://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/10722/node/10722_uk
Проте ми можемо побачити, що подібна ситуація складається з усіма містами регіну, діє лише 1 проект регіонального розвитку.
Аналогічну ситуацію ми можемо побачити і щодо проекту, який фінансувався Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй10.
Рисунок 2.1. Проекти Програми розвитку ООН у регіоні
Рисунок 2.2. Проекти Програми розвитку ООН у регіоні
10 http://cba.org.ua/ua/mapa-mikroproektiv
Лише один проект економічного розвитку. А ті незначні проекти міського розвитку, це в основному проекти відбудови житла, гуртожитків.
Чому склалася така ситуація? На це є кілька причин. Такі серйозні міжнародні та урядові організації, якими є Європейський Союз, ПРООН та подібні, зазвичай розпочинають планування своєї діяльності та комунікацій з українським урядом та урядовими структурами, потім вони вже комунікують з органами місцевого самоврядування. Це означає, що програми розвитку економіки та ККІ не є серед пріоритетів профільних міністерств (Мінрегіон, Міністерство економічного розвитку та торгівлі, Міністерство культури). Те ж саме стосується і органів влади самих східноукраїнських міст.
Що можна порекомендувати ОГС, бізнесам та органам місцевого самоврядування? В такій ситуації важливим є вироблення спільної консолідованої позиції та донесення її до зазначених профільних міністерств, ОДА та міжнародних організацій напрямку, постійна комунікація з презентацією напрацювань, досягнець, прогнозів та організація донорських зустрічей може стимулювати включення необхідних проектів до пріоритетів міжнародних організацій та отримання фінансування.
Також для міжнародних організацій надзвичайно важливим є довготривалість та сталість отриманих результатів. На жаль, вони не завжді можуть отримати це в Україні, проте наявність розробленої стратегії та стратегічних досяжних цілей розвитку, як для ОГС так і для міст є сигналом про наявність стратегічного управління.
Дієвим інструментом може стати збір інформації про всі проекти міжнародно-технічної допомоги та донорські, які існують в регіоні, формування матриці таких проектів згідно з напрямами та сферами та накладання їх на поточні потреби. Це дозволить зрозуміти обсяг ресурсів та їх потенційні можливості, також проаналізувати можливість дублювання зусиль донорами через брак такого аналізу та комунікації, та створить можливості до переспрямування ресурсів Звісно, спроможність таке зробити централізовано є або у МінРегіону у МЕРТу або ж у ОДА, але громадянське суспільство та органи місцевого самоврядування можуть лобіювати таку ініціативу.
Чому я наголошую на цьому? Тому що кошти, спрямовані у регіон за останні майже 4 роки є безпрецедентними, але з припиненням активних бойових дій такі програми допомоги будуть закриватися і потрібно встигнути якомога ефективніше використати кошти, що залишаються нам у часовому вікні тривалістю 2-3 роки.
Є дуже багато організацій, які працюють над створенням робочих місць та малих бізнесів. Це такі організації як Norwegian Refugee Council, Danish Refugee Council, People in Need, International Committee of Red Cross, UN Women, Save the Children, Карітас та інші.
За оцінками організації People in Need з понад 1000 розданих міні-грантів, лише 2 можна назвати такими, що були спрямовані на розвиток ККІ. Це були гранти на купівлю фотоапарату фотографом та скрипки музиканту. Заявок на підтримку проектів креативного та культурно спрямування було більше, проте їх не надто схильні підтримувати, оскільки організації вважає, що на них немає попиту.
Хорошою ініціативою таких організацій є консультування людей, які займаються ремеслом, проте не є власниками бізнесів. Після таких тренінгів 95% учасників відкрили власні малі бізнеси.
За спостереженнями організації People in Need з 2016 спостерігається загальний спад активності, році кількість заявок почала падати. Це пов’язано з тим, що до цього періоду ті, хто втратили свої бізнеси і вже подалися і отримали гранти, і залишилися лише ті, хто бізнесу ніколи не започаткував або не мав капіталу для співфінансування. В такій ситуації містам варто закладати кошти на співфінансування подібних програми, що можуть лобіювати ОГС.
Висновок
На основі проведеного аналізу можемо підбити підсумки по кожній складовій, які формують потенціал розвитку ККІ у містах.
Складова урядування та наявності політик
| Позитивні моменти | Негативні моменти |
| Слов’янськ | |
|
|
| Краматорськ | |
|
|
| Маріуполь | |
|
|
Складова наявності хабів, інкубаторів, акселераторів та кластерів
- З 2014 спостерігаємо появу третіх місць у всіх трьох містах
- З 2016 року бачимо перехід до спеціалізації, програм професійного розвитку
- З 2016 року спостерігаємо пошук та перехід до моделей самоокупності
- Для підвищення ефективності та цільовості підвищується співпраця з бізнесом
Чинника впливу на розвиток цієї складової у Слов’янську, Краматорську та Маріуполі, є в основному громадські середовища, які:
Загроза:
- Звикли своєю діяльністю закривати потреби у міській політиці, що недофінансовується;
- Надають перевагу конкуренції за ресурси, а не спільній роботі;
- Мають замало експертності та недостатньо комунікують з середовищем, яке може її надати (наприклад представники бізнесів);
- Залежать від донорського фінансування (не розроблені моделі сталості, слабка фінансова підтримка місцевих мешканців та бізнесів).
Потенціал:
- Починають розбудовувати спроможності та спеціалізацію;
- Починають артикулювати наявності потреби мати спільний ресурсно-адвокаційний центр;
- Відбувається переймання частини функцій від національних до локальних організацій.
В рамках роботи міжнародних та донорських організацій
Наявно:
- Низький рівень комунікації на етапі вироблення програм між собою та місцевими стейкхолдерами;
- Дублювання зусиль, нерівномірний розподіл фінансування;
- Низький рівень фінансування програм розвитку у регіоні;
- Наявність програм самозайнятості та створення робочих міст.
ККІ на зародковому своєму етапі у Слов’янську, Краматорську та Маріуполі. В містах спостерігається наявність переважно лише частини UNESCO Culture cycle, а саме етапу “розповсюдження” та “демонстрації” продуктів та ідей. Адже навіть, якщо хаби, інкубатори та акселератори, призначені як місця продукування ідей є, проте недостатньо навчальних та освітніх програм, які б розвивали людський капітал, що буде ці ідеї продукувати.
Рекомендації
- В частині урядування та наявності політик потрібно:
- Вироблення стратегій і програм розвитку, координування дій з ОДА, Мінрегіон, Мінкульт, МЕРТ та іншими профільними інституціями;
- Організація комунікації з міжнародними організаціями, чітке мапування потреб у міжнародній допомозі;
- Активна робота по залученню інвестицій;
- Активна комунікація з громадським суспільством, експертами та бізнесами для вироблення стратегій.
- В частині діяльності хабів, інкубаторів, акселераторів:
- Підвищувати рівень спеціалізації, шляхом впровадження програм спрямованих на розвиток навичок, необхідних локальним бізнесам;
- Активно працювати з молодою аудиторією, школами, на ВНЗ, активніше співпрацювати з центрами зайнятості;
- Трансформування комунальних закладів у спеціалізовані треті місця;
- Набувати всіх формальних ознак інкубатора, а саме експертності в консультуванні та підтримці шляхом залучення представників місцевих та національних бізнесів до роботи над підтримкою проектів, які розвиваються. Або представників ОГС чи культурних організацій, якщо мова йде не про бізнесові, а громадські чи культурні проекти;
- Докладання спільних зусиль задля стимулювання вироблення міських політик і стратегій;
- Комунікувати з донорськими та міжнародними організації з позиції потреб та стратегій.
- В рамках роботи міжнародних та донорських організацій:
- Ведення комунікації між собою на етапі розробки проектів задля уникнення дублювання зусиль;
- Ведення комунікації з усіма місцевими стейкхолдерами заради більш цільового прикладання зусиль та сталості результатів;
- Уникнення дублювання зусиль;
- Більша кількість проектів, спрямованих на розвиток людського капіталу, програм професійного розвитку, освіти для дорослих в контексті розвитку навичок і знань для культурної та креативної економіки