Присутність внутрішньо переміщених осіб у місцевих медіа Маріуполя, Краматорська та Слов’янська

Автор: Антон Лягуша

Хто такі ВПО? Чим вони живуть у містах? Як впливають на їхній розвиток? Скільки їх, і що вони значать як «новоприбульці» для містян? Відповіді на ці питання ми намагалися відшукати на сторінках медіа Слов’янська, Краматорська та Маріуполя. Якими бачать місцеві журналісти історії про «переселенців» – мета статті. На основі широкої вибірки, дискурс-аналізу та наративного аналізу, нижче наведено результати дослідження.

Якщо ми згадаємо формулу старого Ласвелла «хто говорить? – що говорить? – по якому каналу? – з яким ефектом?», то побачимо, що місцеві медіа та журналісти «роблять» із внутрішньо переміщеними особами та власною аудиторією. Загалом, проблема аналізу і осмислення місцевих медіа Краматорська, Слов’янська, Маріуполя щодо переселенців є вкрай необхідною та складною, тут постає і питання вибірки, і використання коректного методологічного апарату, і оптики споглядання.

Отже, аналізуючи здебільшого інтернет-видання трьох міст – найпопулярніші медіа та кілька газет, зокрема «Приазовский робочий», «Технополіс» та «Краматорская правда» (загалом більше 2000 тисяч матеріалів) – перше, що кидається в очі, – це недбалість авторів стосовно власних текстів, інформаційна «зацикленість», та замовчування, на наш погляд, вкрай актуальних та важливих тем.

«Невписаність» у міста

В усіх трьох містах, куди приїхали люди, майже однаково вони існують поза «міським космосом». Втім, медіа дають нам іншу картину. Майже в усіх проаналізованих нами лонгрідах, інформаційних повідомленнях, репортажах, ВПО іманентно описуються в категоріях «чужинців». Цьому кілька підтверджень: постійне використання слова «переселенець» створює такий собі умовний кордон між своїми та чужими; відбувається інформаційне забруднення – найбільше інформації пов’язано з проблемами верифікації особистості, виплатами пенсій тощо. Звичайно є і героїзація – як у негативному, так і в позитивному сенсі. Одних переселенців часто зображено в категоріях «злочинця», інших – людей, які створюють власні успішні історії. Більшості – немає. Взагалі. Тобто ми бачимо не соціальний зріз, не актуалізацію проблеми загалом, а переселенця як інформпривід. Який він, це привід? Давайте подивимось по містах.

Маріуполь

Присутність ВПО у локальному медіа-просторі визначається факторами цікавості для місцевої аудиторії. Тут слід згадати формулу кількох «с», яка працює безвідказно: сенсації, скандал, смерть. На жаль, якраз ця тріада є, мабуть, найпродуктивнішою, на думку місцевих журналістів/редакторів. Дискурсний аналіз засвідчив це.

Наведу кілька прикладів інформповідомлень найбільш популярного інтернет-видання міста Маріуполь 0629.com.ua: «Полиция задержала мужчину, который вынес технику с госпредприятия Мариуполя. Переселенец обворовал государственное предприятие…» (27.10.2016)¹; «Под Мариуполем переселенец из Дружковки засеял маковое поле» (09.06.2016)²; «По приезду в Мариуполь переселенец организовал наркобизнес» (01.05.2016)³; «Школьник-переселенец ограбил мариупольца» (31.10.2017)⁴. Таких повідомлень сотні, і всі вони створюють образ ворога, умовного чужинця – злочинця, який начебто переїхав в Маріуполь виключно для злочинів. Все б нічого, аби це не носило метонімічного характеру, коли провина автоматично переноситься на усіх переселенців, які не є позитивними героями.

Втім, умовна «вписаність» позитивних героїв у місто визначається їхнім особистом успіхом, адже, як правило, медіа транслюють успішні історії переселенців, які або розпочали власний бізнес у Маріуполі, або стали учасниками якогось проекту, або на яких звернула увагу держава. Наприклад, «В мариупольской многоэтажке переселенец открыл токарную мастерскую» (21.09.2017)⁵; рубрика «Моё дело» на сайті 0629.com.ua⁶.

Одночасно з цим, і в стратегії міста⁷, і в інформаційному полі Маріуполь визначено «як місто можливостей» для переселенців: «Большинство городов воспринимают переселенцев, как проблему. Для нас – они новые жители города и шанс на развитие. К нам приехало много квалифицированных людей разных специальностей и разных возможностей. Это новый глоток жизни для любого города, когда в него приезжают новые люди… Мы приняли Стратегию на пять лет и в каждом её разделе мы учли потребности как коренных жителей, так и новых мариупольцев»⁸.

Виходить дисонанс: стратегія розвитку міста, в якій чимало уваги приділено питанню отримання позитивного зиску від переселенців – розвиток будівництва, ринку праці, культури тощо – насправді є умовним і суперечить інформаційному наповненню.

¹ https://www.0629.com.ua/news/1419652
² https://www.0629.com.ua/news/1255211
³ https://www.0629.com.ua/news/1210821
⁴ https://www.0629.com.ua/news/1844977
⁵ http://mrpl.city/news/view/v-mariupolskoj-mnogoe-tazhke-pereselenets-otkryl-tokarnuyu-masterskuyu-foto
⁶ https://www.0629.com.ua/news/1842032
⁷ Маріуполь: Стратегія розвитку – 2021.
⁸ Пабло Матеу: «Мариуполь стал первым городом, который рассмотрел переселенцев, как элемент развития» http://marsovet.org.ua/news/show/id/18787

Краматорськ

Зараз умовна столиця Донеччини, місто, в якому розташовано Обласну військово-цивільну адміністрацію, офіси міжнародних організацій. Ситуація з інтеграцією переселенців у місцеву громаду, судячи з місцевих медіа, тут краща. На відміну від Маріуполя, у Краматорському інформпросторі на перше місце виходить проблема грошей: це новини про виплати переселенцям, допомога від міжнародних організацій та фондів, проблеми ринку оренди житла та ринку праці. Одна з головних відмінностей, яку ми побачили при аналізі інтернет-видань та газет, – це підняття проблеми захисту прав ВПО.

Проведений нами аналіз показав, що ставлення краматорців до ВПО – неоднозначне і пов’язане з категоріями «співчуття», «заздрості», «можливостей», «допомоги».

Так, частину матеріалів присвячено проблемі довідок, соціальних виплат, оформлення паспортів, пенсійних виплат: «Переселенцы штурмуют краматорские отделения «Ощадбанка» (28.03.2017)⁹; «В понедельник, 6 мая, переселенцы выйдут в Краматорске на площадь Мира с митингом, чтобы заявить о проблеме с миграционными печатями, которая уже длительное время не решается» (02.06.2017)»¹⁰.

Локальні медіа багато пишуть і про опіку переселенців з боку не адміністрації і влади, а громадських організацій та міжнародних структур: «Фонд "Каритас-Краматорск" будет внедрять проект домашней опеки для помощи одиноким пожилым людям» (18.10.2016)¹¹; «Общежития для переселенцев в Краматорске: реконструкция или «распил» европейских денег?» (20.10.2017)¹²; «Благотворительный Фонд оказывает помощь переселенцам из зоны АТО» (25.10.2016)¹³.

Таким чином, дискурсивний простір «краматорських переселенців» наповнений матеріальною складовою та проблематизований соціальною. Майже повністю поза увагою зі сторони місцевих медіа залишились проблеми культури, освіти тощо.

⁹ https://www.kramatorsk.info/view/210829
¹⁰ https://www.kramatorsk.info/view/195582
¹¹ https://www.kramatorsk.info/view/202796
¹² https://www.kramatorsk.info/view/211981
¹³ http://hi.dn.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=70249:-q-q&catid=60:narodnaya-novost&Itemid=157

Слов’янськ

Місто, в якому серед трьох досліджуваних, ВПО найменше. Втім, і тут ми спостерігаємо «невписуваність» і стигматизацію. Найбільше матеріалів, наприклад, на ресурсі 0626.com.ua та slavinfo.dn.ua – це новини кримінального характеру, в яких, як і у випадку з Маріуполем, метонімічно «переселенець-злочинець» переноситься на усіх: «Переселенец из Луганской области занимался расхитительством Славянской железной дороги» (12.03.2015)¹⁴; «Судья ДНР был зарегистрирован переселенцем в Славянске и получал украинские выплаты» (15.10.2017)¹⁵; «14-летний переселенец из Енакиево за год 7 раз убегал от родителей. В кратчайшие сроки сотрудники полиции находили мальчика и возвращали домой. Но был один случай, когда парня искали месяц» (24.06.2016)¹⁶; «В изолятор временного содержания Славянского ОП помещен житель Макеевки, который был задержан за имущественное преступление» (20.06.2016)¹⁷.

Звичайно, присутні в слов’янських медіа і матеріали виду «як живуть переселенці», «успішні історії» та інше. Втім, і тут немає пересічної людини, є тільки окремі «герої». А ще – взаємозв’язок «цікавість versus актуальність» часто порушено.

Культурна діяльність громадських організацій, хабів тощо у містах відтворена здебільшого в соціальних мережах. Це пов’язано з тим, що активними змінами зацікавлені переважно молоді люди, для яких відбулися зміни у користуванні медіа-ресурсами: у соціальних мережах швидше і легше повідомляти новини, створювати оголошення, обговорювати проблеми.

¹⁴ https://www.6262.com.ua/news/765144
¹⁵ https://www.6262.com.ua/news/1827721
¹⁶ https://www.6262.com.ua/news/1272259
¹⁷ https://www.6262.com.ua/news/1302233

Висновки

Отже, новинний порядок денний формує уявлення місцевої громади про ВПО та ступінь їхньої значущості для міст через призму дієвості переселенців, і формується це уявлення маркуваннями свій/чужий, успішний/неуспішний, корисний/некорисний. Зовсім у медіа не представлені обивателі, ті переселенці, які просто живуть/виживають, страждають і люблять, хочуть їсти, ходити на роботу і відчувати себе повноправними містянами. Здебільшого в усіх містах інформаційна присутність переселенців у локальних медіа відповідно стратифікована за віком: менш активні люди похилого віку майже поза увагою інтернет-видань та газет, за виключенням загальної інформації, пов’язаної з державною політикою, соціальними виплатами тощо; високий ступінь присутності молодих людей визначається або їхніми здобутками (успішна історія, створення культурного простору, робота громадської організації), або їхньою злочинною діяльністю.

Незважаючи на активний розвиток місцевих медіа в період 2014-2017 років, міграційні процеси в цих містах, ми бачимо стереотипізоване уявлення про переселенців, а їхнє життя викреслено із медійного простору. Спостерігається і таке еклектичне явище як стигматизація при одночасному врахуванні «нових можливостей у зв’язку з переселенцями» для досліджуваних міст.

Загалом майже 2/3 обсягу усієї медійної інформації – це матеріали, інформаційним приводом до яких є заяви державних діячів, постанови Кабінету Міністрів, загальнодержавна інформація про соціальне забезпечення переселенців, про «турботу» держави, про зміни в нормативно-правових актах, про діяльність Міністерства з питань внутрішньо переміщених осіб. Частка локальної інформації – менша.

Donbas Studies DS