Donbas Studies DS

Присутність внутрішньо переміщених осіб у місцевих медіа Маріуполя, Краматорська та Слов’янська

Автор: Антон Лягуша

Хто такі ВПО? Чим вони живуть у містах? Як впливають на їхній розвиток? Скільки їх, і що вони значать як «новоприбульці» для містян? Відповіді на ці питання ми намагалися відшукати на сторінках медіа Слов’янська, Краматорська та Маріуполя. Якими бачать місцеві журналісти історії про «переселенців» – мета статті. На основі широкої вибірки, дискурс-аналізу та наративного аналізу, нижче наведено результати дослідження.

Якщо ми згадаємо формулу старого Ласвелла «хто говорить? – що говорить? – по якому каналу? – з яким ефектом?», то побачимо, що місцеві медіа та журналісти «роблять» із внутрішньо переміщеними особами та власною аудиторією. Загалом, проблема аналізу і осмислення місцевих медіа Краматорська, Слов’янська, Маріуполя щодо переселенців є вкрай необхідною та складною, тут постає і питання вибірки, і використання коректного методологічного апарату, і оптики споглядання.

Отже, аналізуючи здебільшого інтернет-видання трьох міст – найпопулярніші медіа та кілька газет, зокрема «Приазовский робочий», «Технополіс» та «Краматорская правда» (загалом більше 2000 тисяч матеріалів) – перше, що кидається в очі, – це недбалість авторів стосовно власних текстів, інформаційна «зацикленість», та замовчування, на наш погляд, вкрай актуальних та важливих тем.

«Невписаність» у міста

В усіх трьох містах, куди приїхали люди, майже однаково вони існують поза «міським космосом». Втім, медіа дають нам іншу картину. Майже в усіх проаналізованих нами лонгрідах, інформаційних повідомленнях, репортажах, ВПО іманентно описуються в категоріях «чужинців». Цьому кілька підтверджень: постійне використання слова «переселенець» створює такий собі умовний кордон між своїми та чужими; відбувається інформаційне забруднення – найбільше інформації пов’язано з проблемами верифікації особистості, виплатами пенсій тощо. Звичайно є і героїзація – як у негативному, так і в позитивному сенсі. Одних переселенців часто зображено в категоріях «злочинця», інших – людей, які створюють власні успішні історії. Більшості – немає. Взагалі. Тобто ми бачимо не соціальний зріз, не актуалізацію проблеми загалом, а переселенця як інформпривід. Який він, це привід? Давайте подивимось по містах.

Маріуполь

Присутність ВПО у локальному медіа-просторі визначається факторами цікавості для місцевої аудиторії. Тут слід згадати формулу кількох «с», яка працює безвідказно: сенсації, скандал, смерть. На жаль, якраз ця тріада є, мабуть, найпродуктивнішою, на думку місцевих журналістів/редакторів. Дискурсний аналіз засвідчив це.

Наведу кілька прикладів інформповідомлень найбільш популярного інтернет-видання міста Маріуполь 0629.com.ua: «Полиция задержала мужчину, который вынес технику с госпредприятия Мариуполя. Переселенец обворовал государственное предприятие…» (27.10.2016)1; «Под Мариуполем переселенец из Дружковки засеял маковое поле» (09.06.2016)2; «По приезду в Мариуполь переселенец организовал наркобизнес» (01.05.2016)3; «Школьник-переселенец ограбил мариупольца» (31.10.2017)4. Таких повідомлень сотні, і всі вони створюють образ ворога, умовного чужинця – злочинця, який начебто переїхав в Маріуполь виключно для злочинів. Все б нічого, аби це не носило метонімічного характеру, коли провина автоматично переноситься на усіх переселенців, які не є позитивними героями.

Втім, умовна «вписаність» позитивних героїв у місто визначається їхнім особистом успіхом, адже, як правило, медіа транслюють успішні історії переселенців, які або розпочали власний бізнес у Маріуполі, або стали учасниками якогось проекту, або на яких звернула увагу держава. Наприклад, «В мариупольской многоэтажке переселенец открыл токарную мастерскую» (21.09.2017)5; рубрика «Моё дело» на сайті 0629.com.ua6.

Одночасно з цим, і в стратегії міста7, і в інформаційному полі Маріуполь визначено «як місто можливостей» для переселенців: «Большинство городов воспринимают переселенцев, как проблему. Для нас – они новые жители города и шанс на развитие. К нам приехало много квалифицированных людей разных специальностей и разных возможностей. Это новый глоток жизни для любого города, когда в него приезжают новые люди… Мы приняли Стратегию на пять лет и в каждом её разделе мы учли потребности как коренных жителей, так и новых мариупольцев»8.

Виходить дисонанс: стратегія розвитку міста, в якій чимало уваги приділено питанню отримання позитивного зиску від переселенців – розвиток будівництва, ринку праці, культури тощо – насправді є умовним і суперечить інформаційному наповненню.


1 https://www.0629.com.ua/news/1419652
2 https://www.0629.com.ua/news/1255211
3 https://www.0629.com.ua/news/1210821
4 https://www.0629.com.ua/news/1844977
5 http://mrpl.city/news/view/v-mariupolskoj-mnogoe-tazhke-pereselenets-otkryl-tokarnuyu-masterskuyu-foto
6 https://www.0629.com.ua/news/1842032
7 Маріуполь: Стратегія розвитку – 2021.
8 Пабло Матеу: «Мариуполь стал первым городом, который рассмотрел переселенцев, как элемент развития» http://marsovet.org.ua/news/show/id/18787

Краматорськ

Зараз умовна столиця Донеччини, місто, в якому розташовано Обласну військово-цивільну адміністрацію, офіси міжнародних організацій. Ситуація з інтеграцією переселенців у місцеву громаду, судячи з місцевих медіа, тут краща. На відміну від Маріуполя, у Краматорському інформпросторі на перше місце виходить проблема грошей: це новини про виплати переселенцям, допомога від міжнародних організацій та фондів, проблеми ринку оренди житла та ринку праці. Одна з головних відмінностей, яку ми побачили при аналізі інтернет-видань та газет, – це підняття проблеми захисту прав ВПО.

Проведений нами аналіз показав, що ставлення краматорців до ВПО – неоднозначне і пов’язане з категоріями «співчуття», «заздрості», «можливостей», «допомоги».

Так, частину матеріалів присвячено проблемі довідок, соціальних виплат, оформлення паспортів, пенсійних виплат: «Переселенцы штурмуют краматорские отделения «Ощадбанка» (28.03.2017)9; «В понедельник, 6 мая, переселенцы выйдут в Краматорске на площадь Мира с митингом, чтобы заявить о проблеме с миграционными печатями, которая уже длительное время не решается» (02.06.2017)»10.

Локальні медіа багато пишуть і про опіку переселенців з боку не адміністрації і влади, а громадських організацій та міжнародних структур: «Фонд "Каритас-Краматорск" будет внедрять проект домашней опеки для помощи одиноким пожилым людям» (18.10.2016)11; «Общежития для переселенцев в Краматорске: реконструкция или «распил» европейских денег?» (20.10.2017)12; «Благотворительный Фонд оказывает помощь переселенцам из зоны АТО» (25.10.2016)13.

Таким чином, дискурсивний простір «краматорських переселенців» наповнений матеріальною складовою та проблематизований соціальною. Майже повністю поза увагою зі сторони місцевих медіа залишились проблеми культури, освіти тощо.


9 https://www.kramatorsk.info/view/210829
10 https://www.kramatorsk.info/view/195582
11 https://www.kramatorsk.info/view/202796
12 https://www.kramatorsk.info/view/211981
13 http://hi.dn.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=70249:-q-q&catid=60:narodnaya-novost&Itemid=157

Слов’янськ

Місто, в якому серед трьох досліджуваних, ВПО найменше. Втім, і тут ми спостерігаємо «невписуваність» і стигматизацію. Найбільше матеріалів, наприклад, на ресурсі 0626.com.ua та slavinfo.dn.ua – це новини кримінального характеру, в яких, як і у випадку з Маріуполем, метонімічно «переселенець-злочинець» переноситься на усіх: «Переселенец из Луганской области занимался расхитительством Славянской железной дороги» (12.03.2015)14; «Судья ДНР был зарегистрирован переселенцем в Славянске и получал украинские выплаты» (15.10.2017)15; «14-летний переселенец из Енакиево за год 7 раз убегал от родителей. В кратчайшие сроки сотрудники полиции находили мальчика и возвращали домой. Но был один случай, когда парня искали месяц» (24.06.2016)16; «В изолятор временного содержания Славянского ОП помещен житель Макеевки, который был задержан за имущественное преступление» (20.06.2016)17.

Звичайно, присутні в слов’янських медіа і матеріали виду «як живуть переселенці», «успішні історії» та інше. Втім, і тут немає пересічної людини, є тільки окремі «герої».  А ще – взаємозв’язок «цікавість versus актуальність» часто порушено.

Культурна діяльність громадських організацій, хабів тощо у містах відтворена здебільшого в соціальних мережах. Це пов’язано з тим, що активними змінами зацікавлені переважно молоді люди, для яких відбулися зміни у користуванні медіа-ресурсами: у соціальних мережах швидше і легше повідомляти новини, створювати оголошення, обговорювати проблеми.


14 https://www.6262.com.ua/news/765144
15 https://www.6262.com.ua/news/1827721
16 https://www.6262.com.ua/news/1272259
17 https://www.6262.com.ua/news/1302233

Висновки

Отже, новинний порядок денний формує уявлення місцевої громади про ВПО та ступінь їхньої значущості для міст через призму дієвості переселенців, і формується це уявлення маркуваннями свій/чужий, успішний/неуспішний, корисний/некорисний. Зовсім у медіа не представлені обивателі, ті переселенці, які просто живуть/виживають, страждають і люблять, хочуть їсти, ходити на роботу і відчувати себе повноправними містянами. Здебільшого в усіх містах інформаційна присутність переселенців у локальних медіа відповідно стратифікована за віком: менш активні люди похилого віку майже поза увагою інтернет-видань та газет, за виключенням загальної інформації, пов’язаної з державною політикою, соціальними виплатами тощо; високий ступінь присутності молодих людей визначається або їхніми здобутками (успішна історія, створення культурного простору, робота громадської організації), або їхньою злочинною діяльністю.

Незважаючи на активний розвиток місцевих медіа в період 2014-2017 років, міграційні процеси в цих містах, ми бачимо стереотипізоване уявлення про переселенців, а їхнє життя викреслено із медійного простору. Спостерігається і таке еклектичне явище як стигматизація при одночасному врахуванні «нових можливостей у зв’язку з переселенцями» для досліджуваних міст.

Загалом майже 2/3 обсягу усієї медійної інформації – це матеріали, інформаційним приводом до яких є заяви державних діячів, постанови Кабінету Міністрів, загальнодержавна інформація про соціальне забезпечення переселенців, про «турботу» держави, про зміни в нормативно-правових актах, про діяльність Міністерства з питань внутрішньо переміщених осіб. Частка локальної інформації – менша.

Рекомендації для соціальних змін і розвитку місцевих недержавних організацій

  • Розробити стратегії інтеграції ВПО у місцеві громади;
  • Здійснити диверсифікацію ринку праці;
  • Уособити конкретного переселенця;
  • Створити можливості для участі переселенців у житті міста шляхом залучення їх до активних громад, суспільних місцевих процесів тощо;
  • Проведення тренінгів для місцевих журналістів з проблем новинної грамотності, культурної журналістики;
  • Розробка стратегій формування соціального капіталу;
  • Активізація способів присутності у локальних медіа.

Автор: