Донбаські студії: публічна програма проекту (відео)

З 2015 року у рамках проекту Донбаські студії фонд ІЗОЛЯЦІЯ реалізує публічну програму, задля формування і консолідації експертної спільноти для конструктивної дискусії навколо регіону із залученням фахівців різних галузей знань. Для реалізації своєї цілі, окрім проведення соціокультурних досліджень та створення бібліотеки, проект виступає організатором публічних лекцій та дискусій. Публікуємо відібрані відеозаписи цих подій.

 

Атлас Донбасу: Екзистенційна топографія одного суб’єкта



Лекція філософа Володимира Приходька про конструювання «донецького суб’єкта» шляхом тілесного досвіду місць. Сукупність цих визначних місць формує карту екзистенційного простору. Донбас, про який тут йдеться, – це не предмет історичного дослідження, що спирається на аналіз документів і наративів. Донбас в екзистенціальній топографії – це слід, мітка, репер, який ще не став повністю знаком, а тому є невід’ємним від тілесності cуб’єкта.

Володимир Приходько народився 1976 року в Донецьку. Є доцентом кафедри теоретичної і практичної філософії КНУ імені Тараса Шевченка. Науковий редактор українського перекладу книги Карла Шльоґеля “Український виклик: відкриття європейської країни” (Видавництво “Дух і Літера”), один із розділів якої присвячено Донбасу.

 

Місто як поле символічних битв: випадок Донецька



Лекція соціологині Оксани Міхеєвої про історію меморіальної культури Донецька, роль пам’ятника, пам’ятного знаку в символічній репрезентації домінуючої ідеології. За допомогою пам’ятників влада маркує соціальний простір міста, через організовану навколо пам’ятників активність закріплює певне світобачення та спосіб розуміння дійсності. У трохи більше ніж сторічній історії Донецька бачимо, як поволі просторово втілювалася та закріплювалася радянська ідеологія, що остаточно перетворилася на звичний простір життя пересічного мешканця міста вже на початку 1960-х років.

Оксана Міхеєва – доктор історичних наук, професорка кафедри соціології Українського католицького університету. Навчалась в Донецькому державному університеті (1988-1993). Кандидатську дисертацію «Кримінальна злочинність і боротьба з нею в Донбасі (1921–1928)» захистила у 1999 р. У 2008-2011 рр. – докторант кафедри історії України Донецького національного університету. Захистила докторську дисертацію з історії за темою «Правоохоронні органи УСРР у роки НЕПу: історичні аспекти формування та діяльності». В Українському католицькому університеті працює з вересня 2014 р. Прийняла участь та виступила організатором низки локальних та міжнародних соціологічних проектів.

 

Фотообрази Донбасу: (від)творення нового світу та соціальна інженерія



Фотографування промислових міст Донбасу було невід’ємною частиною соціального життя, водночас і результатом, і інструментом модернізаційних змін. Від спроб осягнути новий і часом “екзотичний” простір на краю Російської імперії, через переміщення образу Донбасу в саме осердя державного проекту нового, радянського світу, і до пострадянської іронії та нової екзотизації регіону – фотографія була ключовим медіумом і сприйняття, і творення реальності. Як можна читати канонічні візуальні образи регіону? Які є можливості та обмеження фотографії у сьогоднішній ситуації – поза стратегіями іншування та екзотичності?

Ірина Склокіна – історикиня, дослідниця в Центрі міської історії Центрально-Східної Європи, Львів. Захистила дисертацію про офіційну радянську політику пам’яті про нацистську окупацію (2014). Була запрошеною дослідницею у Торонтському університеті (Центр європейських, російських та євразійських студій), стипендіаткою Німецького історичного інституту в Москві та Німецько-української комісії істориків. Учасниця кількох міжнародних проектів, присвячених історичній пам’яті та усній історії, в тому числі “Region, Nation and Beyond. An Interdisciplinary and Transcultural Reconceptualization of Ukraine”; Серед наукових інтересів – (пост)радянська політика пам’яті, радянська та індустріальна спадщина, музейні студії.


Автор: Dmitry Chepurnoy

Теги: