Вплив збройного конфлікту на стан ринку праці східних міст України
Маріуполь, Краматорськ, Слов’янськ, Покровськ, Бахмут, Лисичанськ, Старобільськ
Автор: Олександра Слободян
Соціально-економічна ситуація на початку кризового періоду
До конфлікту на сході Донецька та Луганська область відігравали суттєву роль в економіці України: у докризовому 2013 році Донбас сумарно виробляв 14,5% валового регіонального продукту. Населення регіону складало 6,6 мільйонів, що еквівалентно 14,6% населення країни. Натомість у 2015 році, згідно з оцінками Державної служби статистики, Донецька та Луганська область (без урахування зони проведення антитерористичної операції) разом виробили всього 7% валового регіонального продукту. Промисловість, у якій було зайнято чверть населення Донбасу, скоротилась приблизно на 58% у Донецькій та 82% у Луганській областях відповідно. За період конфлікту на Донбасі було втрачено майже два мільйони робочих місць.
До початку конфлікту економічна активність регіону відповідала середнім показникам стану ринку праці в цілому в Україні. Однак з початком конфлікту в 2014 році ситуація на ринку праці Донбасу суттєво погіршилась. Після трьох років від початку конфлікту вона залишається складною, незважаючи на те, що офіційна статистика розраховується тільки для територій, що перебувають під контролем української влади.
| Показник1 | Період2 | Донецька область | Луганська область | Україна |
| Рівень економічної активності | 2012 | 66% | 63% | 65% |
| 2014 | 61% | 59% | 62% | |
| 2016 | 58% | 66% | 62% | |
| Рівень економічної неактивності | 2012 | 35% | 38% | 35% |
| 2014 | 39% | 41% | 38% | |
| 2016 | 42% | 34% | 38% | |
| Рівень зайнятості | 2012 | 60% | 59% | 60% |
| 2014 | 54% | 52% | 57% | |
| 2016 | 50% | 56% | 56% | |
| Рівень безробіття | 2012 | 8% | 6% | 8% |
| 2014 | 11% | 11% | 9% | |
| 2016 | 14% | 16% | 9% |
1Джерело: Державна служба статистики.
2Дані за 2016 наведено без урахування частини зони проведення антитерористичної операції.
Одразу після конфлікту значна кількість населення виїхала з територій, охоплених конфліктом. Так, згідно з оцінками Міністерства соціальної політики, на кінець серпня 2015 року було зареєстровано 1,46 млн внутрішньо переміщених осіб, половина з яких (759 тис. осіб) переїхала на підконтрольні Україні території Донбасу, таким чином одночасно створюючи суттєвий тиск на соціальну інфраструктуру та локальні ринки праці. Для деяких із досліджуваних міст кількість зареєстрованих переселенців складала п’яту частину населення міста в 2015 році (Маріуполь – 20%, Бахмут – 19%).
Рис. 1. Динаміка кількості зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб за містами3 (дані за 2017 рік станом на грудень 2017 року)
3Джерело: Департамент соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації, Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації.
Після чотирьох років від початку конфлікту кількість зареєстрованих ВПО у всіх містах або дещо зменшилась, або стабілізувалась на певному рівні. Однак ці дані потрібно використовувати з обережністю через недоліки в методології, оскільки переселенці, переїжджаючи, часто реєструвались у найближчому департаменті соціального захисту та могли не перереєстровуватися після подальшої міграції в межах країни або після повернення на непідконтрольні території.
Рис. 2. Соціально-демографічна структура зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб4 (дані за 2017 рік станом на грудень 2017 року)
Також варто зауважити, що зареєстровані переселенці працездатного віку, які теоретично могли впливати на пропозицію праці на місцевих ринках, складали порівняно невелику (до 25%) частку серед усіх зареєстрованих ВПО у розглянутих містах. Виняток склав лише Краматорськ, в якому частка працездатних ВПО зросла до половини всіх зареєстрованих переселенців у 2016 році.
Для оцінки потенційного впливу ВПО на регіональні ринки праці доцільно порівнювати співвідношення переселенців у регіоні і кількості економічно активного населення (населення, яке працює або готове працювати). Однак показник кількості економічно активного населення не розробляється на рівні міст, тому для такої оцінки порівняємо кількість зареєстрованих ВПО в 2015 році (кількість ВПО для більшості міст була максимальною в цей рік) та сукупне населення міст до початку конфлікту.
Рис. 3. Оцінка зміни навантаження на локальні ринки праці вибраних міст через внутрішнє переміщення населення5
4Джерело: Департамент соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації, Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації.
5Джерело: Департамент соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації, Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, Державна служба статистики, розрахунки автора.
Згідно з офіційними даними, для ринків праці порівняно великих міст (Маріуполь, Краматорськ та Слов’янськ) навіть досить велике збільшення пропозиції праці через переїзд значної кількості населення не було таким відчутним, як у менших прифронтових містах (Бахмут). Однак статистичні дані можуть вводити в оману, оскільки ВПО часто реєструвалися в органах влади населених пунктів, близьких до лінії зіткнення, а потім переїжджали в міста з кращими умовами для працевлаштування та не знімалися з реєстрації. Це дозволяє припустити, що потенційний тиск на ринки праці, розрахований на основі статистичних даних, завищений для міст, які знаходяться ближче до лінії конфлікту та недооцінений для порівняно великих міст.
Варто зазначити, що структура зайнятості в Донецькій та Луганській області в 2012 році за галузями економіки відповідає структурі зайнятості частин Донецької та Луганської областей, що перебуває під контролем української влади, що може свідчити про здатність ринків праці на цих територіях інтегрувати переміщених осіб з непідконтрольних територій (див. Додатки).
Війна на сході, безумовно, мала негативний вплив на стан ринків праці у регіоні, однак цей вплив був нерівномірним, тому доцільно детальніше проаналізувати, як змінилась ситуація на ринках праці малих постіндустріальних міст за майже 4 роки конфлікту, та які фактори є визначальними для покращення умов працевлаштування.
Поточна ситуація на ринках праці вибраних міст
Для аналізу зміни попиту та пропозиції праці в 2013-2017 роках у містах сходу України було використано дані Державної служби зайнятості та популярних сайтів пошуку роботи, оскільки це єдині порівнювані джерела інформації з деталізацією на рівні міст. Незважаючи на те, що Державна служба зайнятості (ДСЗ) класифікує безробітних за цілим рядом ознак (як, наприклад, вік, стать, освіта, попередня галузь роботи тощо), її послугами користується не так багато безробітних. Кількість безробітних за методологію Міжнародної організації праці (МОП) (осіб, що не працювали, в т.ч. неофіційно, шукали роботу та готові були приступити до роботи) у середньому приблизно вшестеро більша, ніж кількість зареєстрованих безробітних.
Рис. 4. Динаміка кількості безробітних за методологією МОП та зареєстрованих безробітних у Державній службі зайнятості6
Дослідження МОП показало, що економічно активні ВПО найчастіше не реєструються, бо вважають, що державна служба зайнятості пропонує низькооплачувані вакансії, які не відповідають спеціальності безробітного. Натомість деякі категорії населення (наприклад, особи, які не мають доступу до Інтернету, чи працівники з досвідом роботи, які не хочуть переривати трудовий стаж) мають більшу мотивацію реєструватись у державній службі зайнятості та рідше користуються сайтами пошуку роботи. Саме тому виправданим є порівняння відносних показників, розрахованих на основі даних з двох джерел одночасно.
Пропозиція праці
Згідно з проаналізованими даними, жінки в середньому частіше користуються послугами державної служби зайнятості. Серед зареєстрованих безробітних жінки у всіх містах, за винятком Старобільська, складають більш ніж половину зареєстрованих безробітних, при чому в цих містах така тенденція простежувалась і до початку конфлікту (див. Додатки). Високу частку жінок серед зареєстрованих безробітних можна пояснити тим, що жінки часто шукають більш стабільну роботу в державному секторі7.
6Джерело: Донецький обласний центр зайнятості, Луганський обласний центр зайнятості, Державна служба статистики.
7Купець, О. В. "Особливості незареєстрованого безробіття в Україні." Наукові записки НаУКМА. Економічні науки 133 (2012): 89-94.
Аналіз даних сайтів пошуку роботи показав, що чоловіки в обраних містах частіше, ніж жінки, розміщують резюме на сайтах пошуку роботи, що відповідає вищим рівням економічної активності чоловіків, ніж жінок. Серед шукачів роботи на сайтах пошуку роботи молодь переважає майже в усіх містах і зазвичай складає менше четвертої частини всіх зареєстрованих безробітних у службах зайнятості обраних міст (див. Додатки). Невелику кількість осіб, що потребують працевлаштування та реєструються в державній службі зайнятості, можна пояснити низьким рівнем оплати праці. У першому півріччі 2017 року середній розмір запропонованих заробітних плат складав 3789 грн у Донецькій області та 2928 грн у Луганській області, що не значно перевищувало встановлений державою рівень мінімальної заробітної плати. При цьому середній бажаний рівень оплати праці наприкінці 2017 року на сайтах пошуку роботи коливався на рівні 7000-9000 гривень залежно від міста (слід зауважити, що тільки половина резюме містила інформацію про бажаний рівень оплати праці).
Попит на працю
Аналіз даних Державної служби зайнятості показує, що не багато роботодавців реєструють вакансії в ДСЗ. Це може бути результатом того, що послугами служб зайнятості користуються менш конкурентноздатні на ринку праці й відповідно менш кваліфіковані працівники. Однак вплив конфлікту на кількість вакансій, що було зареєстровано у ДСЗ наприкінці року, суттєво відрізняється залежно від міста. У таких містах як Бахмут, Лисичанськ та Старобільськ кількість зареєстрованих вакансій зросла в 2016 році у порівнянні з докризовим 2013 роком, а в Краматорську, Покровську, Маріуполі та Слов’янську зменшилась (див. Додатки).
Згідно з офіційними даними ДСЗ, найбільша кількість вакансій майже в усіх містах (за винятком Старобільського району, де було виявлено найменше вакансій) було зареєстровано у переробній галузі. Незважаючи на те, що в 2016 кількість вакансій у цій галузі зменшилась майже в усіх містах, вона продовжує відігравати важливу роль у працевлаштуванні в регіоні. Окрім того, після початку конфлікту частка зареєстрованих вакансій перерозподілилась на такі сфери як оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів у таких містах як Бахмут, Маріуполь, Слов’янськ; державне управління й оборона в Бахмуті, Покровську; освіта та охорона здоров’я в Маріуполі, Слов’янську, Лисичанську, Старобільську (див. Додатки). Це з одного боку є свідченням того, що вакансії державних організацій частіше реєструють у державній службі зайнятості, а з другого показує, що попит на працю в державному секторі був менш чутливий до скорочення економічної активності в містах.
Більшість вакансій, зареєстрованих у ДСЗ, вимагають середнього або низького рівня кваліфікації. Вакансії для кваліфікованих робітників з інструментом, робітників з обслуговування, експлуатації та контролювання роботи технологічного устаткування, складання устаткування та машин, а також працівників найпростіших професій складали приблизно половину зареєстрованих вакансій у таких містах як Бахмут, Маріуполь та Слов’янськ, а в Краматорську та Старобільську – за винятком деяких періодів, коли епізодично зростав попит на працівників сфери торгівлі та послуг. У більшості міст вакансії для працівників з вищою освітою в найкращому випадку складали четверту частину, за винятком Покровська, де частка таких вакансій сягала у деякі роки 40%.
Співвідношення вакансій та безробітних
Згідно з даними ДСЗ, співвідношення між зареєстрованими безробітними та вакансіями зменшилося з 25 осіб на одну вакансію в 2014 до 18 осіб у 2017 році у Донецькій області, зі 101 особи на одну вакансію в 2014 році до 18 осіб у 2017 році у Луганській області. Зменшення навантаження безробітних на одну вакансію відбулося за рахунок скорочення кількості зареєстрованих осіб у всіх досліджуваних містах. Кількість зареєстрованих вакансій залишається досить малою в усіх містах, а тенденція до зміцнення попиту на працю досить слабка. Скорочення навантаження на одну вакансію співпадає в часі зі зменшенням зареєстрованої кількості працездатних переселенців, що може свідчити про те, що внутрішньо переміщені особи переїжджали в міста з кращими можливостями працевлаштуватись.
| Місто | Рік | Кількість зареєстрованих безробітних, всього9 | Вакансій | Безробітних на вакансію |
| Бахмут | 2013 | 1553 | 23 | 68 |
| 2015 | 1256 | 41 | 31 | |
| 2017 | 718 | 84 | 9 | |
| Краматорськ | 2013 | 2199 | 85 | 26 |
| 2015 | 1855 | 27 | 69 | |
| 2017 | 1122 | 24 | 47 | |
| Покровськ | 2013 | 405 | 17 | 24 |
| 2015 | 653 | 5 | 131 | |
| 2017 | 303 | 14 | 22 | |
| Маріуполь | 2013 | 3786 | 270 | 14 |
| 2015 | 5241 | 83 | 63 | |
| 2017 | 2734 | 74 | 37 | |
| Слов’янськ | 2013 | 1550 | 25 | 62 |
| 2015 | 1835 | 3 | 612 | |
| 2017 | 950 | 8 | 119 | |
| Лисичанськ | 2013 | 2265 | 4 | 566 |
| 2015 | 927 | 18 | 52 | |
| 2017 | 907 | 114 | 8 | |
| Старобільськ | 2013 | 513 | 13 | 39 |
| 2015 | 610 | 3 | 203 | |
| 2017 | 478 | 44 | 11 |
9Джерело: Донецький обласний центр зайнятості, Луганський обласний центр зайнятості, розрахунки автора.
У 2016 році в порівнянні з докризовим 2013 роком частка безробітних, які раніше працювали в промисловості, скоротилася, натомість зросла частка безробітних, які були зайняті в сфері послуг. Попит на працю в сфері промисловості залишається визначальним в усіх містах за винятком Лисичанська та Старобільська (Луганська область), де за цей період зросла кількість зареєстрованих вакансій у сфері державних послуг (зокрема в таких галузях як освіта та охорона здоров’я).
Рис. 5. Галузева структура зареєстрованих безробітних та вакансій10 (лівий графік – пропозиція праці, правий – попит на працю11)
10Джерело даних: Донецька обласна служба зайнятості, Луганська обласна служба зайнятості, розрахунки автора.
11Категорія «Сільське господарство» відповідає секцїі А, «Промисловість» – секціям B-F, «Сфера послуг» – секціям G-U КВЕД-2010.
За 2013-2016 роки збільшилася професійна невідповідність пропозиції праці та попиту на працю. В усіх містах частка безробітних, які належать до працівників з високою кваліфікацією, збільшилась, натомість у структурі вакансій збільшилася частка робіт, що потребує працівників середньої кваліфікації. Це може свідчити про існування структурного безробіття, за якого навички безробітних не відповідають поточним потребам місцевих економік.
Рис. 6. Професійна структура зареєстрованих безробітних та вакансій12 (лівий графік – пропозиція праці, правий – попит на працю13)
12Джерело даних: Донецька обласна служба зайнятості, Луганська обласна служба зайнятості, розрахунки автора.
13Професії високої кваліфікації відповідають 1-3 розряду, середньої – 4-8 розряду, низької – 9 розряду ISCO 88.
Для того щоб порівняти дані Державної служби зайнятості з даними сайтів пошуку, було проведено контент-аналіз сайтів. Оскільки один роботодавець міг розміщувати оголошення вакансії на кількох сайтах, ми обрали для аналізу тільки найбільш популярний сайт, який не дозволяє створювати кілька однакових вакансій. Згідно з його даними, навантаження на одну вакансію в містах було нижче (за винятком Лисичанська), ніж за даними ДСЗ. Це з одного боку свідчить про те, що в таких містах як Краматорськ, Маріуполь, Слов’янськ та Покровськ роботодавці схильні користуватись альтернативними каналами пошуку працівників (в тому числі Інтернетом). З другого ж боку, велика кількість зареєстрованих безробітних у порівнянні з кількістю резюме на сайті пошуку роботу може свідчити про те, що зареєстровані безробітні не здійснюють активного пошуку роботи.
| Місто | Зареєстрованих безробітних на одну вакансію14 | Резюме на одну вакансію на сайті |
| Слов’янськ | 118.8 | 4.6 |
| Краматорськ | 46.8 | 4.2 |
| Маріуполь | 36.9 | 4.3 |
| Покровськ | 21.6 | 4.5 |
| Старобільськ | 10.9 | 3.0 |
| Бахмут | 8.5 | 5.6 |
| Лисичанськ | 8.0 | 10.1 |
14Джерело даних: контент-аналіз сайтів пошуку роботи, розрахунки автора.
Для того щоб зрозуміти, які вакансії користуються попитом на локальних ринках праці, було проаналізовано назви вакансій та резюме та об’єднано їх у наступні професійні групи.
| Професійна група | Частка серед оголошень15 | Частка серед вакансій | Навантаження на вакансію |
| Менеджери з продажів | 21% | 27% | 3.4 |
| Менеджери вищої ланки, керівники | 9% | 5% | 7.6 |
| Cпеціалісти по роботі з клієнтами, адміністратори | 6% | 4% | 6.8 |
| Водії | 5% | 4% | 6.7 |
| Бухгалтери | 4% | 5% | 3.6 |
| Інженери | 4% | 4% | 4.5 |
| Секретарі, офіс-менеджери | 3% | 1% | 14.1 |
| Охоронці | 3% | 3% | 12.1 |
| Касири | 3% | 3% | 2.4 |
| Економісти | 2% | 0% | - |
| Викладачі, інструктори | 2% | 3% | 3.1 |
| Програмісти | 2% | 1% | 9.3 |
| Електрики, Електромеханіки, Елктромонтажники | 2% | 2% | 4.7 |
| Юристи | 2% | 1% | 6.8 |
Продавці-консультанти, менеджери з продажу та торгові представники були найбільш затребуваною групою працівників на ринку праці обраних міст наприкінці 2017 року. Пропозиція праці серед цих професіоналів також була найвищою. Серед інших професій, які були одночасно затребувані на ринку праці і представлені працівниками, були менеджери вищої ланки, спеціалісти по роботі з клієнтами, бухгалтери, інженери, касири, водії. Серед шукачів роботи на сайтах пошуку вакансій було багато економістів, юристів, офіс-менеджерів, на яких був відсутній попит, ймовірно, через перенасичення ринку працівниками такої кваліфікації. Попит та пропозиція програмістів були нижчими, ніж очікувалось, – ймовірно, через те, що спеціалісти цієї категорії користуються вузькопрофесійними сайтами пошуку роботи. Слід зазначити, що дані з сайтів свідчать про високий попит на кваліфікованих працівників промисловості (зокрема електриків, електромеханіків, електромонтажників, автослюсарів, автомеханіків) та низьку пропозицію праці з боку цієї категорії працівників. Дані по містах слід трактувати з обережністю, оскільки на сайтах відображено поточну потребу в працівниках. Разом із тим, у таких містах як Бахмут, Покровськ, Старобільськ та Лисичанськ на сайтах зареєстровано порівняно невелику кількість вакансій та резюме.
15Джерело даних: контент-аналіз сайтів пошуку роботи, розрахунки автора.
Висновки та рекомендації
Місцеві органи влади та громадський сектор мають обмежений вплив на безробіття, яке виникає через невідповідність навичок працівників потребам роботодавців. Однак дії місцевої влади та громадських активістів можуть бути спрямовані на краще інформування про ситуацію на місцевому ринку праці та можливості на суміжних ринках праці. Зокрема, слід популяризувати діяльність Державної служби зайнятості шляхом підвищення її ефективності як посередника на ринку праці. Покращити доступ до інформації про вакансії серед населення різного віку, підвищуючи комп’ютерну грамотність безробітних та надаючи безперешкодний доступ до Інтернету (наприклад, у міських бібліотеках). Однак для невеликих ринків праці Слов’янська, Бахмута, Покровська, Старобільська, Лисичанська покращення поінформованості про порівняно обмежену кількість вакансій може суттєво не вплинути на ймовірність працевлаштуватися. Для безробітних малих міст важливо мати доступ до ринків праці інших міст, що неможливо без зручного міжміського транспортного сполучення.
Перепідготовка безробітних та зміна спеціальності для заповнення актуальних вакансій потребує значних ресурсів: як матеріальних, так і часових. Більше того, роботодавці часто шукають працівників із досвідом роботи. З огляду на це, важливою є оцінка середньострокових потреб місцевих ринків праці та активне залучення основних роботодавців до навчання працівників. За оцінками місцевих експертів, озвучених під час експертних інтерв’ю, тренінги з навичок самопрезентації та пошуку роботи можуть позитивно впливати на працевлаштування жителів обраних міст.
Міська влада може опосередковано впливати на безробіття, причиною якого є зниження економічної активності, через повне або часткове залучення місцевих підрядників до виконання робіт, що фінансуються з місцевого бюджету. Також інтерв’ю з експертами показали, що в умовах низької економічної активності в регіоні вирішальним фактором для відновлення виробничих потужностей, а отже й покращення умов працевлаштування є пошук нових партнерів та споживачів, у тому числі поза межами регіону та за кордоном. Місцева влада може сприяти пошуку нових зв’язків, організовуючи майданчики для спілкування. Окрім того, вихід на міжнародні ринки потребує особливих знань та компетенцій, тому в цьому процесі для підприємця важливим є мати можливість отримати професійну консультацію з різних юридичних, маркетингових та фінансових питань, які в свою чергу можуть надавати професійні асоціації та громадські організації.
Додатки
Рис. 1. Структура зайнятості в Донецькій та Луганській області до та після початку збройного конфлікту
Рис. 2. Динаміка вікової структури зареєстрованих безробітних, 2013-2016 роки
Рис. 3. Вікова структура зареєстрованих безробітних та шукачів роботи з допомогою сайтів пошуку роботи, кінець 2017 року
Рис. 4. Динаміка статевої структури зареєстрованих безробітних, 2013-2017 роки
Рис. 5. Статева структура зареєстрованих безробітних та шукачів роботи з допомогою сайтів пошуку роботи, кінець 2017 року
Рис. 6. Динаміка професійної структури зареєстрованих безробітних, 2013-2016 роки
Таблиця 1. Відповідність попиту та пропозиції найбільш затребуваних професій (згідно з контент-аналізом сайтів пошуку роботи)
| Місто | Група професій | Структура вакансій | Структура резюме | Резюме на одну вакансію |
| Бахмут | Менеджери з продажів | 41% | 19% | 2.7 |
| Менеджери вищої ланки, керівники | 9% | 6% | 3.7 | |
| Викладачі, інструктори | 9% | 4% | 2.3 | |
| Краматорськ | Менеджери з продажів | 7% | 9% | 5.6 |
| Менеджери вищої ланки, керівники | 9% | 6% | 3.7 | |
| Бухгалтери | 5% | 4% | 4.1 | |
| Касири | 5% | 3% | 2.7 | |
| Покровськ | Менеджери з продажів | 33% | 28% | 3.8 |
| Бухгалтери | 9% | 7% | 3.2 | |
| Касири | 9% | 3% | 1.4 | |
| Маріуполь | Менеджери з продажів | 23% | 19% | 3.6 |
| Cпеціалісти по роботі з клієнтами, адміністратори | 5% | 6% | 5.2 | |
| Менеджери вищої ланки, керівники | 5% | 10% | 9.2 | |
| Слов'янськ | Менеджери з продажів | 26% | 15% | 2.6 |
| Бухгалтери | 8% | 5% | 2.7 | |
| Водії | 7% | 8% | 5.4 | |
| Лисичанськ | Менеджери з продажів | 25% | 15% | 6.0 |
| Провізор, Фармацевт | 17% | - | - | |
| Збирачі персональних комп’ютерів | 17% | - | - | |
| Старобільськ | Касири | 3% | 7% | 0.7 |
| Інженери | 22% | - | - | |
| Менеджери з продажів | 22% | 30% | 4.0 |