Donbas Studies DS

Status and conditions of NGOs and local initiatives in Mariupol, Kramatorsk, and Sloviansk

By Maria Hryshchenko

Introduction

One of the important aspects of urban transformation is the change in the city administration system. After 2014, in the Ukrainian cities, the processes of governance reform were initiated, primarily related to the decentralization and strengthening the role of civil society in city decision-making. Strengthening the role of civil society, and especially increasing the level of citizen engagement in city administration, is a key to the development of democratic city governance and the introduction of "good governance" practices in cities. In the study, I analyse the transformations of the activities of non-governmental organizations, as the main actors of civil society in Mariupol, Kramatorsk and Sloviansk after 2014.

The purpose of the study is to identify the transformation of changing conditions and strategies for the development of civil society in Mariupol, Kramatorsk and Sloviansk. The main attention is paid to the analysis of contemporary conditions and potential for future development of civil activities in cities. I analyse the transformation of the activities of non-governmental organizations, as they, on the one hand, act as the most numerous actors of civil society, and on the other hand, these organizations act as an intermediary between the city authorities and the city residents.

The analysis of the transformation of civil society involves two main sections of the study: 1) an analysis of the conditions of civil society development; 2) analysis of the transformation of practices and strategies of non-governmental organizations.

The first section of this publication is devoted to the analysis of the conditions for the development of civil society after 2014. Based on the results of surveys of public opinion, analysis of statistical data and quality indicators of the city administration, I consider: 1) the conditions that municipalities create for the participation of civil society in city management; 2) the state of public consciousness and public opinion regarding the assessment of the activities of city authorities, civil society and the experience of residents in city governance and administration; 3) the level of financial support of civil society by donor organizations.

The second section is devoted to the transformation of NGOs after 2014. For statistical analysis of quantitative changes, statistical data from the register of public associations was used. In order to analyse the qualitative changes that took place in the civil society, a qualitative sociological study was carried out among representatives of civil society working in Mariupol, Kramatorsk and Sloviansk with the aim of revealing their attitude towards the changes taking place; motivation to participate in public activities; identification of basic needs; attention is paid to the analysis of strategies of interaction between non-governmental organizations and bodies of city government, non-governmental organizations among themselves, and the influence of donor organizations and NGO activity. In order to develop recommendations, the favourable factors and barriers to the development of civil society (by the assumptions of public figures working in the cities of Donetsk and Luhansk region) were also analysed. As a method of research, the method of in-depth interviews was chosen. In total, 19 interviews were conducted; 1) 5 interviews with public figures of Mariupol (3 men and 2 women); 2) 5 interviews with NGOs from Kramatorsk (3 men and 2 women); 3) 2 organizations operating in Sloviansk (1 man and 1 woman); 4) 3 public figures with experience in implementing projects in Mariupol, Kramatorsk, Sloviansk and other cities of Donetsk and Luhansk regions; 5) 4 representatives of expert non-governmental organizations that carry out their activities in the Donetsk and Luhansk regions. In order to identify the transformation of civil society during the interview, the participants were asked about their personal experience in implementing community projects in cities and assessing the changes taking place in cities today, as well as their vision of the necessary changes for the development of democratic city governance.

Thus, in my research, I consistently turn to the analysis of the conditions for the transformation of civil society in Mariupol, Kramatorsk and Sloviansk, as well as the attitude of public figures towards these transformations and their vision of the necessary directions of change for the strengthening of civil society.

General conclusions of the study

The study of the conditions of the development of civil society in Mariupol, Kramatorsk and Sloviansk presupposes a quantitative and qualitative cut of the state of public consciousness, the conditions of financial and resource provision, the level of openness of the activities of municipalities, as well as the assessment of the development of civil society by representatives of public figures in cities.

Investigation of public consciousness, reflecting the level of satisfaction and activity of city institutions and civil society in the city, involves studying the level of trust in civic organizations, assessing their activities and experience of engaging in public life. An assessment of the activities of the city authorities is also important. According to the results of sociological research conducted in the Donetsk region and Kramatorsk, Sloviansk and Mariupol after 2014, we see that urban residents have a low level of awareness in the activities of both city authorities and civil society organizations. The low level of awareness also affects the low level of trust in institutions. Accordingly, the level of engagement of residents in the city administration, as well as in the activities of public organizations is low. Moreover, the cities suffer from the inability of residents and NGOs to influence the city politics. So, after 2014, despite the increase in the level of activity of civil society, especially the volunteer movement, the level of apathy towards the activities of civil society remains at a high level.

Implementation of reforms in the city administration in Kramatorsk, Mariupol and Sloviansk contributed to the implementation of projects aimed at increasing the level of openness and transparency of the activities of city authorities. According to the results of the analysis of secondary data, we were convinced that at the level of the formal introduction of mechanisms for informing and attracting residents to the city administration, the cities under study create conditions that do not differ from the average conditions in other Ukrainian cities. Moreover, the municipality of Mariupol is more open than most large cities. However, the introduction of mechanisms for online information, as well as the initiation of mechanisms for attracting residents to the city administration, will not have the expected effect unless the mistrust to the local authorities and low level of awareness of their activities will not be addressed.

On the other hand, according to expert estimates, the existing programs of grant support by international donors in cities, as well as increased control by representatives of civil society (in particular, civil society organizations and independent media), influence the further development of the level of openness of municipalities. Moreover, according to experts, the local authorities began to more actively implement joint projects with NGOs and involve them in the decision-making process. Still, such interaction is non-systemic. On a permanent basis, municipalities only interact with a limited circle of NGOs, while the rest of the same public organizations are invited to dialogue only in a situation of public dissatisfaction with the decision. Thus, there is no practice in urban areas of early involvement of the public in the city administration.

To increase the activity of civil society organizations in Mariupol, Kramatorsk and Sloviansk, there was a slight increase in funding from international donor organizations for civil society activities. Since 2014, there has been an increase in the level of support for projects in Donetsk and Luhansk region. In terms of funding, support for civil society has the third highest level of funding. The recipients of programs aimed at civil society and the establishment of democratic governance are both municipalities and non-governmental organizations. However, the share of non-governmental organizations from Mariupol, Kramatorsk and Sloviansk, who became recipients of such programs, is insignificant. NGOs from the cities under study also receive funding from grants to support IDPs. Thus, grant support in the region has increased since 2014. However, according to experts, the grant programs that are being implemented in the region are changing their orientation from large to small and medium-sized cities. There is also a change in the spheres of aid: from resource and logistical assistance to educational projects. Experts also suggest a reduction in funding allocated to the cities under study.

Thus, after 2014, at the level of municipalities, favourable conditions for the development of civic organizations are formed, however, the level of public consciousness remains at a low level. Although this situation is typical for most Ukrainian cities.

Today in the cities of Donetsk and Luhansk regions there are several types of NGOs: 1) local NGOs; 2) "Displaced" NGOs; 3) All-Ukrainian organizations working in cities. All these organizations have an important contribution to the development of civil society in cities. However, there is a problem in integrating the activities of organizations of the displaced and organizations from the other cities into the activities of city organizations.

According to experts and civil society representatives, significant activation of public activity took place in the Donetsk region as a response to a military conflict in Donetsk and Luhansk regions. From 2015 until today significant transformations of public activity in cities have taken place. Among such tendencies are: 1) the decline of the volunteer movement and its transformation; 2) specialization and narrowing of the direction of activity of public organizations; 3) professionalization of activity of public organizations; 4) reorientation of activities, change of focus and the emergence of new areas of activity in response to current challenges and new community needs; 5) excessive public life in cities.

On the basis of the analysis of the results of qualitative research, the factors influencing the development of civil society in cities in 6 areas were identified: 1) the policy of donor support; 2) infrastructure development; 3) the state of development of society; 4) organizational development of the GO; 5) inter-organisational interaction; 6) development of interaction between public authorities and city authorities. In these six areas, there are factors that have a positive impact on the development of civil society. The factors related to donor activity include: 1) increasing the financial support for the NGOs, which enables public activists to focus on their activities; 2) some donor organizations implement practices for monitoring the needs of the city, which allows for the implementation of more sustainable projects; 3) donor control of the recipients and reporting have a positive influence on the organizational development of civil society actors; 4) there is a change of focus from large to small cities, which will make it possible to equalize inequality in the development of civil society in the cities of the region; 5) stimulation of the development of socially responsible business by donor organizations, can potentially create conditions for implementing a policy of diversification of finances among NGOs.

Favourable conditions for the development of urban infrastructure are: 1) the gradual development of urban infrastructure for spare time and leisure; 2) the key factor in the change is the creation of an infrastructure for civil society - hubs, platforms, co-workings. This provides the opportunity to create platforms for interaction, exchange of experience and development of civic organizations.

Favourable influence on the development of civil society is also the state of development of society in cities. Among such factors, according to the participants of the study are: 1) activation of public life; 2) creation and popularization of alternative leisure time practices; 3) development of the volunteer movement.

The development of institutional capacity of civil society institutions today is determined by: 1) infusion of the "fresh blood" into social activism; 2) the use of educational and experience potential of the IDPs, their social capital and other resources; 3) implementation of educational projects for civil society; 4) increasing competition between NGOs affects the quality of project implementation; 5) professionalisation and specialisation of NGO activity.

The development of inter-organizational interaction is positively influenced by: 1) exchange of experience at the national and international level; 2) successful practices in implementing joint projects; 3) the initiation of several projects for the creation of database of organizations; 4) practice of supporting NGOs in the medium-sized business; 5) the introduction of coalitions and platforms of organizations.

Favourable conditions that influence the increase of the participation of public organizations in the city administration are: 1) political competition for power in the city; 2) the gradual "opening" of local authorities to interaction with the influence of donors and civil society; 3) successful experience in implementing joint projects; 4) the requirement of donors to establish interaction; 5) increasing attention to the activities of local authorities.

According to the study, the barriers to civil society development were also identified. The barriers were divided into relevant areas, as well as favourable conditions and factors. Thus, the main barriers associated with the activities of donor organizations in cities are: 1) uneven distribution of resources between large and small NGOs, between large, medium and small cities; 2) due to the rapid change in the context and social transformations, donor programs do not have time to respond adequately, and therefore the inadequacy of the needs and areas of donor resource utilization in cities is created; 3) educational programs implemented are often not applied or are not relevant at the moment for their participants.

The main barriers associated with urban infrastructure are the inaccessibility of cities and the increase in the cost of renting premises, due to the presence of international organizations. These factors adversely affect the organizational capacity of civil society institutions.

The negative impacts of the development of society include: 1) low level of trust in society; 2) paternalism, low level of social culture; 3) the unification of social activities and business or political interests.

The negative impact on the organizational capacity of civil society institutions is created by: 1) the lack of long-term strategies for the development of organizations; 2) lack of project monitoring practices (before and after) and study of the needs of the audience; 3) the burnout of public figures; 4) a reappraisal of the organizational capacity of the organizations involved in the implementation of projects; 5) the dispersion of activities because "all organizations are responsible for everything" due to the need to finance their activities.

Barriers to the development of the interaction of city organizations are: 1) the lack of a stable system of cooperation and collaboration for NGOs; 2) division into "our" and "their" organizations in the cities; 3) division into pro-government and opposition; 4) low level of trust between representatives of organizations; 5) a subjective feeling of competition between organizations.

Negative factors hindering the interaction between NGOs and local authorities are: 1) lack of transparent and systematic dialogue between NGOs and local authorities; 2) low level of mutual trust and awareness; 3) a sense of political competition from the city authorities; 4) low level of culture of dialogue; 5) low level of awareness of the activities of the city authorities within the GO; 6) monopoly to access to mass media in cities.

Based on the analysis of the main barriers and favourable conditions for the development of civil society in the cities of Donetsk and Luhansk, recommendations were developed for NGOs, city authorities and international donors.

The main recommendations of the study

Recommendations for the non-governmental organizations

  1. The introduction of a strategic rather than tactical approach to the organization's activities, which should primarily focus on building sustainability of the results of organizations and diversify the funding sources;
  2. Establishing interaction with other NGOs on the basis of common values and complementarity. Systemic interaction should lead to the development of strategies to strengthen the role of civil society in cities and influence the implementation of urban policies. However, such interaction should be based on a common vision of the necessary urban transformations, and should provide a clear understanding of the purpose of such interaction and the role of each organization in it;
  3. Professionalisation and specialisation of activity of public organisations. The activities of the organisations in the multifunctional mode leads to spraying their attention and projects. In the early stages, when organisations took on each project regardless of competencies, this situation was acceptable because of lack of organisations with the necessary competencies. Nowadays, with the growing number of organisations and the complexity of the challenges faced by civil society, the lack of specialisation will lead to lower quality of projects and unjustified competition between organizations. At this stage of organisation development, it is necessary to find a narrow niche and to develop in this direction.
  4. Implementation of pre-project and post-project monitoring practices. Implementation of pre-design studies is necessary to identify the needs of the audience, the context of the project implementation and potential barriers to its implementation. Post-project monitoring should be aimed at assessing the results of the project and the level of achievement of the goal. Such an assessment will enable the implementation of more quality and sustainable projects, as well as improve their work for organisations.
  5. Involvement of partner organizations at the stage of writing a grant application. Nowadays, in most cases, partnerships begin to be developed by the organization at a stage when it has funding and a clear project plan. This approach limits the ability of a partner organization to influence the outcome and progress of the project. It leads to distrust and low motivation for participating in the project.
  6. The services of professionals must be paid. The activities of civic organizations often have the volunteering nature. However, attracting professionals and experts without appropriate financial reward results in the devaluation of such experts, their motivation, and burnout.
  7. Developing strategies for working with volunteers, supporting them and encouraging them. The volunteer movement, after the peak of 2014-2015, gradually decreases. Volunteers often "burn out" and lose interest and ability to work actively. "Good" practices for volunteer support may include the introduction of elements of gamification, training systems and psychological support.
  8. Introducing regular practices for sharing experiences. The exchange of experience should take place both between organizations in cities and between the cities. There is a significant gap in the skills and knowledge of public figures in large / medium-sized cities and small cities. The exchange of experience has to align this distance. In doing so, the exchange of experience should be exclusively applied to the detailed analysis of cases: the conditions for successful implementation of the project, as well as the barriers and problems that have arisen. It will be important to introduce the practice of training for the civil activists in various NGOs. In addition, such training or exchange of experience should be timely for public figures - they should be able to immediately apply the knowledge gained in practice.
  9. Informing the city community about their activities. The level of awareness of the city population about the activities of public organizations is very low. In order to increase the level of trust, as well as attracting residents to the city government, they should inform residents about their activities. This information should be made available in accessible language for the inhabitants using the media available to them. Information from relatives, friends and colleagues is one of the most important sources of disseminating information about the events taking place in cities for residents of Donetsk and Luhansk region. Thus, an effective channel for disseminating information on NGO activities is the involvement of local public opinion leaders.
  10. Setting up a dialogue with residents, involving residents at the early stages of the project. Attracting residents at the stage of project development will provide an opportunity to better understand the needs of the community and increase the level of trust of citizens to non-governmental organizations.
  11. Integration of the activities of "new" and "old", "theirs" and "ours". In the cities of Donetsk and Luhansk regions, a significant number of organizations from other cities and organizations of the "resettlers" are working today. Their involvement in joint projects will allow to strengthen the civil society with new resources, knowledge and social capital. The "displaced" NGOs have a special potential for the development of civil society.
  12. Strengthening awareness of the structure and activities of public authorities. Public figures have a low level of legal awareness in the structure of the activities of city authorities. For more effective influence on the city policy, public figures should understand the legislative basis of the activities of local self-government and the distribution of their areas of responsibility.
  13. Strengthening human resources of the organizations. Public organizations should pay more attention not only to training their activists, but also to build teams and implement non-burnout practices in their activities to ensure the sustainability of the operation and development of organizations.
  14. The introduction of projects that provide the exchange of practical experience - internships in public organizations and city institutions.
  15. The introduction of projects that will increase the mobility of urban residents, not only the civil activists but also ordinary residents.
  16. Documenting the experience and distributing it electronically will provide an opportunity to share the unique experience of community initiatives in cities, as well as to reflex their experience and draw conclusions for future projects.

Recommendations for the city authorities

  1. Strengthening the transparency of municipalities. Municipalities should continue their efforts to enhance the transparency of their activities. It will increase the level of trust of residents to the authorities of the city and increase awareness of their activities.
  2. Developing a transparent system for involving NGOs in their activities. Nowadays, municipalities work with NGOs non-systemically on the basis of personal contacts and prior experience of engagement. This affects the growth of distrust of public authority on the part of other NGOs. Municipalities must develop and implement a strategy of interaction between city authorities and non-governmental organizations in order to increase the level of trust and openness.
  3. Implementation of NGO involvement programs to implement projects:
    1. as contractors and service providers (in areas where GO is an expert, for example, the engagement of residents);
    2. financing of projects implemented by GO - apart from the budget of participation, to introduce a competition for grants for NGOs from the municipalities. This will give an opportunity to gain experience of interaction with a large number of NGOs and will positively affect the level of trust, both to public authorities and to NGOs in society;
    3. introducing of the budget of participation.
  4. Development of programs for attracting residents to make strategic decisions at an early stage.
  5. Early informing about the projects that were implemented by the municipalities. The main reason for mistrust and criticism of the decisions of the city authorities is the lack of understanding and misunderstanding of the decisions made, as well as the inability to influence these decisions. Early informing and consulting with the public at the stage of project development will provide an opportunity to understand the needs of residents and public figures and involve them in the project.
  6. Joint educational programs to establish a dialogue between NGOs and city authorities. NGOs and representatives of the municipality are not aware of each other's activities, which affects mutual distrust. To establish the interaction, the first step is familiarity. Relevant projects will make it possible not only to get acquainted but also to lay the foundation for a joint activity.
  7. Introducing exchange programs between municipalities at the regional and national level.
  8. Investigate the needs of residents and NGOs to implement projects and introduce practices of informed and sound decision-making. The basis of criticism of the activities of public authorities is the lack of understanding of the grounds and reasons for the adoption of their decisions. The decisions must meet the needs of the residents and must be well-grounded. Investigating the needs of residents and decision-making based on data will contribute to the sustainability of city governance and increase transparency of city governance.
  9. Development of transport accessibility of cities. The transport connection in the city often affects the level of social activity and attending cultural events, especially in the evening. Moreover, poor communication between the cities has a negative impact on the processes of cooperation and the exchange of experience between civic activists from different cities of the region.
  10. The introduction of projects that provide the exchange of practical experience - internships in public organizations and city institutions. The introduction of projects that provide the exchange of practical experience - internships in public organizations and city institutions.
  11. Implementation of educational projects aimed at explaining the possibilities to residents for their inclusion in an accessible and comprehensible form.
  12. Implementation of projects of partner exchanges between the cities (national and international) for the inhabitants of the city in order to increase the mobility of inhabitants. This will enable the community to develop towards greater openness and tolerance to others.
  13. Support for the formation of Hubs of social initiatives. The introduction of the possibility of transparent access to the preferential rental of premises for the civil society organisations.
  14. Initiation of alternative cultural and educational festivals in the city inviting the guests from other cities and countries. All of the city events and festivals should be used with educational purpose to inform about the system of city administration, community projects and initiatives, as well as the possibility of attracting people to the city administration. Moreover, such festivals can be used to attract people to the decision-making process (for example, to conduct parallel discussions, research, public opinion polling, exhibitions of city projects with the collection of feedback). This will allow creating more confidence and awareness in the urban community.
  15. Introducing practices for systematic public meetings of public servants with residents and community activists to present city projects, discuss urban issues and educational activities related to urban development and city governance.

Recommendations for the non-governmental organizations

  1. Monitoring the needs of the audience and key stakeholders on the ground. Pre-project consultations with future stakeholders are important for realising programs that meet the needs of cities. It is important to have consultations not only with experts and municipalities but also with the representatives of civil society in the corresponding cities. This will significantly increase the relevance of projects and motivation of civil activists.
  2. Stimulating project monitoring. The introduction of practices to study the needs of the audience to the project and the quality assessment of project results, including self-assessment for NGOs. This will enable the implementation of more relevant and sustainable projects, as well as increase the organizational capacity of the CSO.
  3. Encouraging co-operation projects at the project preparation stage (identification of partner organizations and their inclusion in the application):
    1. Between NGOs in cities
    2. Between NGOs from different cities
    3. NGOs and city authorities
  4. Stimulating sustainability and diversifying funding sources for non-governmental organizations.
  5. Implementation of educational projects for the exchange of "real" applied experience with the ability to implement the acquired skills. The most effective way of learning is to put into practice the knowledge gained. The acquired skills and abilities will be mastered if the person who passed the training immediately tested them in practice. Therefore, educational programs must provide both theoretical and practical parts. It is even better to envisage the filing of an application and the implementation of the project in the short term after training.
  6. Promote inter-organizational internship projects to share experiences.
  7. Implementation of the "just" distribution of resources between large and small cities, large and small organizations.
  8. Implementation of programs for the development of organisational and human capacity for civil society organisations in the cities of Donetsk and Luhansk region. Implement programs that involve training the entire team and team-building.
  9. Implementation of an educational program for writing grants, project management, reporting and post-project monitoring for organizations wishing to join the grant program before the announcement of a grant.
  10. Strengthening projects aimed at mobility of city residents and civic activists with the possibility of networking and gaining practical experience. While training the civic activists it is important to conduct the simultaneous training of several representatives of the organization - this will enable to accelerate and enhance the effectiveness of educational projects. During the training of representatives of municipalities, participation in educational programs is important, by both middle-level employees and heads of departments and units. This will facilitate communication and explaining the need for change by the employees who have been trained to the employees who did not receive such an experience.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Conditions of development of civil society. Municipality and state of civil consciousness

The sustainable urban development is not possible without the active involvement of residents in the city administration. Such involvement should take place at all stages of the decision-making process and the development of urban policies - from information to consultation and monitoring of the implementation of programs and projects. Active involvement of residents in the city administration strengthens the two-way process of interaction and implies, on the one hand, the openness and transparency of the activities of the municipalities, and on the other hand, it strengthens civil society in cities.

The level of participation of residents in the city administration depends on many factors, such as the conditions and opportunities provided by the municipalities; previous experience of such participation; satisfaction with the activities of the city authorities; trust to the authorities; the level of awareness of the activity of public authority, the subjective sense of the possibility of personal influence; city identity, etc.

These factors are often interdependent. Thus, an assessment of the conditions for the development of civil society related to the activity of the municipality involves an analysis of the level of openness of the city authorities and the mechanisms of engagement introduced, as well as the state of public consciousness in assessing the activities of the city authorities and the experience of involving the people in the city administration.

1.1. Assessment of openness and transparency of municipalities

The openness and transparency of the city authorities, as well as the level of involvement of residents in the city administration, are estimated in several dimensions - 1) normative and legal (legislative basis and regulation); 2) implemented practices and mechanisms (use of mechanisms of engagement by authorities, communication practices and information); 3) the quality of implementation of practices and mechanisms of democratic, open and transparent governance. Several indexes have been introduced in Ukraine to monitor the openness, transparency and democratic management of cities. All of them are mostly aimed at assessing the normative basis and practice of implementing management mechanisms. However, there is no holistic methodology for assessing the quality of implementation of these mechanisms.

Among the developed methods for monitoring the openness and transparency of municipalities, there are two evaluation projects implemented in Mariupol, Kramatorsk and Sloviansk: Transparency International1 transparency of municipalities rate, and the Index of accessibility tools for cooperation between local authorities and communities, created by the Strong Communities movement2.

According to the estimates of conditions for the development of democratic governance and the involvement of residents in the city administration in Mariupol, Kramatorsk and Sloviansk, the cities ranked middle and lower than the average. According to estimates, Kramatorsk and Mariupol have higher rates than Sloviansk. Compared to other cities of Ukraine, Mariupol and Kramatorsk are more successful than half of the estimated cities, while Sloviansk is in low positions. It means that in the studied cities, the conditions for open and democratic governance are realised, but they are far from ideal. The mechanisms for disclosure of information on the activities of the authorities and decisions taken, as well as the level of access to meetings of municipal authorities are implemented at a sufficient level. However, other evaluated parameters need to be improved, including mechanisms for attracting people and activating social activities.

Read more ...

Рейтинг прозорості муніципалітетів, укладений Transparency International Україна разом з Інститутом Політичної Освіти, спрямований на оцінку прозорості, практик інформування жителів міста, рівня доступу до інформації громадян, якості заходів з боротьби з корупцією. Оцінка здійснювалась за 91 показником, що характеризують 13 сфер міського управління. Максимальна кількість балів, які місто може набрати в рейтингу, становить 100 балів. Рейтинг був запроваджений в червні 2017 року для 100 міст України. Рейтинг прозорості муніципалітетів дає можливість оцінити формальні та нормативні умови доступу до публічної інформації та впровадження механізмів комунікації муніципалітету з жителями.

Якісне інформування та забезпечення доступу до публічної інформації є одними з перших кроків до побудови демократичного управління та розбудови довіри до органів міської влади. З другого боку, відкритість інформації забезпечує можливість моніторингу діяльності міського управління і, як наслідок, можливості впливу на процес прийняття рішень.

Для аналізу рівня відкритості та прозорості міст нам важливо знати не лише місце міста в рейтингу, а й значення як загального індексу, так і його складових. За оцінками Transparency International, в 2017 році серед трьох досліджуваних міст найвищий рівень прозорості отримав Краматорськ (33,4), далі йдуть Маріуполь (28,05) та Слов’янськ (16,06). За рівнем прозорості досліджувані міста отримали лише до третини балів із 100 можливих, Слов’янськ отримав менше ⅕ максимуму балів. Маріуполь та Краматорськ потрапили в I категорію міст, а Слов’янськ в категорію J – що є одними із найнижчих з можливих рівнів значення індексу. Найвищим балом, який набрали українські міста, є 59,7 (Львів). Таким чином, порівняно із найбільш прозорими муніципалітетами Краматорськ та Маріуполь отримали бал майже вдвічі нижчий, а Слов’янськ – втричі.

Після публікації індексу в 2017 році муніципалітети отримали рекомендації для вдосконалення системи управління. В Маріуполі представники муніципалітету скористались цією можливістю та внесли зміни в свою діяльність. Після оновлення індексу на початку 2018 року місце Маріуполя в рейтингу значно підвищилося. За оцінками на початок 2018 року, Маріуполь має 53,55 бали в Рейтингу прозорості муніципалітетів. Цей показник всього на 10 пунктів нижчий від найвищого рівня індексу для українських міст – 62,7 бали Львова.

На початок 2018 року серед трьох досліджуваних міст Маріуполь має найвищий бал, що складає половину від максимуму, Краматорськ має третину балів та Слов’янськ 1/5 від максимально можливої кількості балів в рейтингу прозорості міст.

Індекс Прозорості муніципалітетів збудований на основі моніторингу 13 сфер. Для оцінки умов розвитку громадянського суспільства в містах найбільш важливими є 5 сфер:
- інформація про роботу органів влади (значення для міст: Маріуполь – 7,3, Краматорськ – 4,4, Слов’янськ 4 з 10 балів),
- доступ до участі (Маріуполь – 5, Краматорськ – 5,5, Слов’янськ – 5,5 з 10 балів),
- бюджетування та контракти (Маріуполь – 5, Краматорськ – 3,5, Слов’янськ – 1 з 7 балів),
- гранти та виділення фінансів (Маріуполь – 2,5, Краматорськ – 2, Слов’янськ – 0 з 8 балів),
- професійна етика та конфлікт інтересів (Маріуполь – 4, Краматорськ – 2,4, Слов’янськ – 1 з 6 балів).

Таким чином, ми бачимо, що найвищі бали міста мають за якісь оприлюднення інформації про діяльність органів міської влади, а також за рівнем можливостей доступу жителів до засідань та звернень до муніципалітетів. В цих сферах міста набрали половину із можливих балів. Високий рівень оцінки має Маріуполь і в категорії прозорості бюджетного процесу. За іншими сферами міста мають низькі бали. Особливо варто звернути увагу на сферу грантів та виділення фінансів – саме в цій категорії оцінюється в тому числі і можливість отримання фінансування проектів ГО в місті від муніципалітету. За цим критерієм Краматорськ та Маріуполь мають 1/4 від можливої оцінки, а Слов’янськ взагалі має нульове значення.

За результатами оцінки рівня прозорості міст в сферах, що відображають умови для розвитку громадянського суспільства, досліджувані міста сьогодні мають більш високі бали в сферах, які передбачають інформування про діяльність та рішення органів міської влади, надання публічної інформації та відповіді на запити жителів, а також в сфері оприлюднення міської документації. Однак інші сфери отримують низькі бали. За формальними характеристиками відкритості серед трьох міст найвищий рівень має Маріуполь, далі Краматорськ. І найнижчу оцінку має Слов’янськ. Однак, оцінки індексу прозорості для досліджуваних міст є нижчими за середню можливу оцінку. Для підвищення рівня прозорості та відкритості муніципалітети мають звернути увагу на рекомендації, запропоновані розробниками індексу. Серед трьох міст такою можливістю скористався Маріуполь.

Таблиця 1. Рейтинг прозорості муніципалітетів, укладений Transparency International Україна разом з Інститутом Політичної Освіти, 2017-2018 рік, максимальне значення 100

Маріуполь Краматорськ Слов'янськ Максимальна оцінка
Чер.17 Січ.18 Чер.17 Січ.18 Чер.17 Січ.18
Значення індексу 28,05 53,55 33,41 33,41 16,06 16,06 100
Оцінка за алфавітною шкалою I G I I J J A-J
Інформація про роботу органів влади 5,5 7,3 4,4 4,4 4 4 10
Доступ до участі 4 5 5,5 5,5 5,5 5,5 10
Закупівлі 3 5,4 2,75 2,75 0 0 8
Житлова політика 1,25 1,25 0 0 0 0 6
Бюджетування та контракти 4 5 3,5 3,5 1 1 7
Гранти, виділення фінансів 0 2,5 2 2 0 0 8
Соціальні послуги 0,5 1 0,5 0,5 0 0 5
Кадрові питання 2,5 2,5 2,1 2,1 2 2 6
Професійна етика та конфлікт інтересів 1 4 2,44 2,44 1 1 6
Землекористування та будівельна політика 2,2 5,9 4,9 4,9 2 2 10
Комунальні підприємства 0,6 2,5 1,1 1,1 1 1 10
Комунальне майно 0 6,2 4 4 0,2 0,2 8
Освіта 2,5 4,5 0 0 0 0 6

Розбудова демократичного управління, окрім рівня відкритості та доступу до інформації про діяльність та рішення муніципалітетів, потребує забезпечення можливості зворотного зв’язку від громади, а також можливості жителям впливати на процес прийняття рішень. Представники громадської організації «Центр UA» в рамках проекту «Сильні громади» оцінили механізми залучення жителів до міського управління в містах Донецької та Луганської областей. До уваги приймались дотримання формальних критеріїв провадження механізмів залучення жителів та якість процесу інформування про їхню реалізацію. Оцінювались такі механізми: запити про доступ до публічної інформації, звернення громадян, місцеві ініціативи, громадські збори, громадська експертиза, громадські слухання, громадська рада, електронні петиції та звітування. Критеріями оцінки були: офіційне затвердження механізму, оприлюднення інформації про реалізацію, актуальність оприлюдненої інформації, доступність інформації про реалізацію механізмів залучення жителів. Найвищий можливий бал – 74. Оцінювання здійснювалось весною 2017 року.

За результатами оцінки, впровадження методів залучення жителів до міського управління в Маріуполі, Краматорську та Слов’янську міста отримали половину і менше з максимуму можливих балів. Краматорськ набрав найвищий бал – 37, що є лише половиною від максимуму. Менше половини з можливих отримав Маріуполь – 29,25 балів. Найменше балів отримав Слов’янськ – 21,25 балів, це менше третини з можливого максимуму. Найвищій бал серед оцінених міст Сходу України отримало м. Бахмут – 40,5 балів. Таким чином, Краматорськ у порівнянні з іншими містами має досить високий бал. Маріуполь та Слов’янськ мають середні результати в порівнянні з іншими оціненими містами. Представники проекту «Сильні громади» розробили також рекомендації для підвищення якості реалізації процесів залучення жителів до міського управління.

Таблиця 2. Індекс доступності інструментів взаємодії органів місцевої влади та громади, укладений рухом «Сильні громади» (ГО «Центр UA»), 2017 рік, максимальне значення 76

Місто Значення показника
Краматорськ 37
Маріуполь 29,25
Слов'янськ 21,25

Оцінка дотримання формальних процедур, а також запровадження нормативно-правової основи для реалізації прозорого врядування та залучення жителів дає можливість зрозуміти умови, які забезпечує муніципалітет для розвитку громадянського суспільства та демократичного управління в місті. Однак, важливими є і оцінка якості впровадження цих механізмів, і результати впровадження процесів. На жаль, сьогодні в українських містах не було проведено комплексного дослідження якості реалізації механізмів залучення. Однак ми можемо оцінити результати впровадження механізмів демократичного управління в містах на основі результатів соціологічних досліджень рівня залучення жителів до міського управління та оцінки діяльності органів місцевої влади.


1 Transparency rating of 100 largest cities of Ukraine. https://transparentcities.in.ua/about/
2 Index of accessibility tools for cooperation between local authorities and communities. http://gromady.dn.ua/miski-rady/rejtynh-vidkrytosti-mistsevyh-rad-donbasu-yak-otsinyty-naskilky-efektyvno-mistseva-vlada-komunikuje-z-hromadoyu.html

1.2. The interaction of citizens and local authorities

An important prerequisite for the development of civil society in cities is the well-coordinated interaction of city residents and local authorities. To assess the attitudes of city residents to public authorities and the experience of involving them in the city administration, let us turn to the analysis of the results of sociological research conducted in Luhansk and Donetsk regions in 2017 and 2015, and public opinion polls in Kramatorsk and Sloviansk in 2014 conducted by the Ilko Kucheriv Democratic Initiatives Foundation, and also consider the results of research in Mariupol in 2016, conducted by the sociological group Rating. To review the current situation, we will analyse: 1) the level of awareness of residents about the activities of local authorities, 2) the level of trust and satisfaction with their activities, 3) the assessment of the impact on decision-making processes at the local level, 4) the experience of involvement in city administration. An assessment of the experience of interaction between residents and local authorities is carried out at the regional level due to the lack of relevant data for cities.

The sociological studies, both in the cities and at the regional level, have shown a low level of awareness of residents in the activities of local authorities. The inhabitants of Donetsk region assessed their level of opportunity to influence decision-making processes at the local level as low. Moreover, one-third does not even feel there's such a need. Less than 10% of the region's residents have experience in public consultations at the local level. Moreover, half are convinced that such measures are not taking place in their settlement. That testifies there is still high level of apathy in society regarding participation in local self-government. There is also a high percentage of uncertainty in assessing their level of satisfaction with their activities. However, the average assessment of the level of satisfaction with the activities of local authorities in the studied cities is at an average level.

Read more ...

Жителі Донецької області низько оцінюють свій рівень обізнаності про діяльність органів місцевої влади. Так, більшість оцінюють свій рівень обізнаності як мінімальний – 44% жителів вважають себе мало обізнаними, а 19% опитаних взагалі нічого не знають про діяльність органів влади на локальному рівні. Більш того, 16% жителів не цікавляться діяльністю публічних органів влади на місцях. Лише 19% вважають себе непогано обізнаними. 3% жителів зауважили, що добре розуміються на діяльності органів місцевої влади. Саме такі дані були отримані в результаті соціологічного дослідження влітку 2017 року в Донецькій та Луганській областях Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках проекту «Реінтеграція Донбасу шляхом посилення громадської участі у вирішенні місцевих проблем» за фінансової підтримки Посольства Великої Британії в Україні3.

Рис. 1. Розподіл відповідей на питання: Як би Ви оцінили свій рівень обізнаності про роботу органів місцевої влади? Донецька область, 2017, Фонд «Демократичні ініціативи», %


3 Опитування громадської думки жителів Донецької та Луганської областей. Липень 2017 року в рамках проекту «Реінтеграція Донбасу шляхом посилення громадської участі у вирішенні місцевих проблем». Дослідження проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва (із залученням мережі фірми Ukrainian Sociology Service). Обсяг вибірки для кожної області 500 респондентів. Вибірка репрезентує доросле населення областей (за винятком окупованих територій) за показниками: стать, вік, освіта та місце проживання. Похибка вибірки становить не більше 4,6%. http://dif.org.ua/article/gromadska-dumka-naselennya-donbasu-uchast-gromadyan-u-virishenni-mistsevikh-problem

Одночасно спостерігається і невисокий рівень задоволеності діяльністю органів місцевої влади в Донецькій області. За результатами відповідного дослідження, 34% жителів області невдоволені діяльністю органів публічної влади на місцях, задоволеними ж є 22%. Тоді як 30% жителів було важко визначитись. Найбільшими перепонами успішної діяльності органів місцевої влади, на думку жителів, є «кумівство» та корупція, відсутність чіткого плану дій, а також нерозуміння потреб місцевого населення.

Рис. 2. Розподіл відповідей на питання: Якою мірою Ви задоволені роботою місцевої влади у вашому місті (селі)? Донецька область, 2017, Фонд «Демократичні ініціативи»,%

За результатами соціологічних досліджень, проведених в кінці 2014 – на початку 2016 року, ми також можемо оцінити ставлення жителів міст до органів місцевої влади в Краматорську, Слов’янську та Маріуполі. Ми можемо порівняти між собою лише Краматорськ та Слов’янськ. Опитування в цих містах проводилось одночасно та за спільною методологією. Дослідження рівня задоволеності органами публічної влади в Краматорську та Слов’янську було здійснено в листопаді 2014 року Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та компанією Ukrainian Sociology Service. Виявити рівень задоволеності органами місцевої влади в Маріуполі ми можемо за результатами «Муніципального дослідження», проведеного в січні-лютому 2016 року соціологічною групою «Рейтинг» на замовлення International Republican Institute.
За результатами соціологічного дослідження4, половина жителів Краматорська станом на 2015 рік були невдоволені діяльністю органів місцевої влади, лише в районі 13% жителів задоволені діяльністю органів міської влади. Більш того, чверть мешканців є апатичними до діяльності органів міської влади і не цікавляться цим питанням. Середня оцінка рівня задоволеності діяльністю органів міської влади для Краматорська становить 1,9 за 4 бальною шкалою. Ця оцінка є на рівні середньої.


4 Соціологічне дослідження громадської думки в м. Краматорськ реалізоване Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Ukrainian Sociology Service в листопаді 2014 року. Обсяг вибірки – 500 респондентів у віці від 18 років. Теоретична похибка вибірки 4,4%. http://dif.org.ua/article/obshchestvennoe-mnenie-osvobozhdennykh-rayonov-kramatorsk-slavyansk

На противагу, жителі Слов’янська дещо більш задоволені діяльністю органів міської влади5. Хоча приблизно половина мешканців невдоволена діяльністю муніципалітету, чверть мешканців все ж влаштовує діяльність органів публічної влади в місті. В Слов’янську також менший відсоток жителів, що не цікавляться діяльністю органів влади – 13%. За оцінками жителів, середній бал задоволеності діяльністю органів міської влади в Слов’янську знаходиться на рівні 2,2 за чотирибальною шкалою. Ця оцінка є вищою за можливу середню оцінку.

Рис. 3. Розподіл відповідей на питання: Чи задоволені ви роботою місцевої влади у вашому місті? м. Слов’янськ та Краматорськ, 2014, Фонд «Демократичні ініціативи»,%

Для оцінки рівня задоволеності діяльністю органів місцевої влади в Маріуполі соціологічна група «Рейтинг» аналізувала розподіл відповідей на питання «Чи схвалюєте ви діяльність відповідних інституцій?»6. В питанні жителям пропонувалось оцінити роботу мера, Виконкому та Міської ради окремо. Як ми можемо переконатись, більше третини мешканців позитивно оцінюють діяльність Виконкому та Міської ради та майже половина схвалюють діяльність мера. Одночасно третина негативно оцінює діяльність виконкому та Міської ради і близько 20% негативно оцінюють діяльність мера. Таким чином, жителі Маріуполя є більш одностайні в оцінці роботи мера та розділені в оцінці діяльності Міської ради та Виконкому. Більш того, ми бачимо, що більше третини респондентів не змогли відповісти на питання, що може свідчити, в тому числі, про низьку обізнаність в діяльності органів міської влади або байдужості до міської політики. Однак, за результатами дослідження, середня оцінка діяльності органів міської влади в Маріуполі становить 2,5 за 4-бальною шкалою, що є вищою за середній рівень.


5 Соціологічне дослідження громадської думки в м. Слов’янськ реалізоване Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова в листопаді 2014 року. Обсяг вибірки – 510 респондентів у віці від 18 років. Теоретична похибка вибірки 4,4%. http://dif.org.ua/article/obshchestvennoe-mnenie-osvobozhdennykh-rayonov-kramatorsk-slavyansk
6 Соціологічне дослідження «Всеукраїнське муніципальне опитування», проведене Соціологічною групою «Рейтинг» від імені Міжнародного республіканського інституту. Дані були зібрані у 24 містах України, в тому числі в м. Маріуполі 20 січня – 8 лютого 2016 року (метод face-to-face інтерв'ю). Обсяг вибірки: 19,200 інтерв'ю (по 800 у кожному місті). Вибірка: постійні жителі України віком від 18 років і старше. Вибірка є репрезентативною для населення міст за віком і статтю. Статистична похибка для кожного міста не перевищує ±3,5 http://ratinggroup.ua/ru/research/regions/vseukrainskiy_municipalnyy_opros.html

Рис. 4. Розподіл відповідей на питання: Чи схвалюєте Ви діяльність таких державних та недержавних інституцій? м. Маріуполь, 2016, Соціологічна група «Рейтинг»,%

Взаємодію жителів з органами місцевої влади характеризує і рівень віри в можливість вплинути на процес прийняття рішень. Соціологи «Фонду Демократичних ініціатив» в 2017 році дослідили оцінку жителів своєї можливості контролювати органи місцевої влади. Так, сьогодні мешканці Донецької області дуже низько оцінюють рівень можливості контролю жителями органів публічної влади на місцевому рівні – середня оцінка становить 2,16 за 7-бальною шкалою (зокрема, 41% відзначили, що жителі взагалі не мають можливості контролю). Жителі Донецької області мають і відповідний рівень бажання здійснювати такий контроль. Так, майже третина респондентів відзначили, що взагалі не мають бажання контролювати публічну владу. Середній же бал за категорією бажання контролювати органи публічної влади становить 2,9 за 7 бальною шкалою.

Таким чином, ми бачимо прояви повної або часткової апатії до управління на місцях, принаймні у третини жителів Донецької області. Низький рівень обізнаності, цікавості до місцевого самоврядування, а також відчуття своєї неспроможності контролювати, а отже і мати вплив на місцеву політику, – це взаємовизначальні явища. Ці процеси можуть мати циклічний характер: низький рівень обізнаності впливає на незадоволеність політикою, відчуття відсутності впливу та мотивації контролювати, і в свою чергу, незадоволеність органами влади можуть бути наслідком відсутності бажання контролювати публічну владу та цікавитись її діяльністю.


7 Опитування громадської думки жителів Донецької та Луганської областей. Липень 2017 року в рамках проекту «Реінтеграція Донбасу шляхом посилення громадської участі у вирішенні місцевих проблем». Дослідження проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва (із залученням мережі фірми «Ukrainian Sociology Service»). Обсяг вибірки для кожної області 500 респондентів. Вибірка репрезентує доросле населення областей (за винятком окупованих територій) за показниками: стать, вік, освіта та місце проживання. Похибка вибірки становить не більше 4,6%. http://dif.org.ua/article/gromadska-dumka-naselennya-donbasu-uchast-gromadyan-u-virishenni-mistsevikh-problem

Окрім суб’єктивних оцінок можливостей контролювати та власного бажання здійснювати таку діяльність важливо також зафіксувати і реальний досвід залучення до процесів прийняття рішень на місцевому рівні. Так, за результатами вищезгаданого соціологічного дослідження, що відбулось 2017 року8, майже половина (46%) жителів не брали участі в жодних громадських слуханнях у своєму населеному пункті і переконані, що таких в їхньому населеному пункті не відбувалось. 48% ж знали про можливість долучитись до таких обговорень, однак не взяли участі з різних причин, і лише 6% брали участь у громадських слуханнях. Таким чином, менше 10% жителів Донецької області мають досвід участі в одній з форм залучення жителів до управління на локальному рівні.

Рис. 5. Розподіл відповідей на питання: Чи брали Ви участь у громадських слуханнях з яких-небудь питань, що відбувались у вашому місті (селі)? Донецька область, 2017, Фонд «Демократичні ініціативи», %

Важливо відмітити, що рівень залучення до міського управління в містах в інших областях України також є невисоким. Однак аналіз відповіді на це питання відображає в першу чергу високий рівень необізнаності жителів Донецької області про свої можливості участі в управлінні на локальному рівні.


8 Опитування громадської думки жителів Донецької та Луганської областей. Липень 2017 року в рамках проекту «Реінтеграція Донбасу шляхом посилення громадської участі у вирішенні місцевих проблем». Дослідження проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва (із залученням мережі фірми «Ukrainian Sociology Service»). Обсяг вибірки для кожної області 500 респондентів. Вибірка репрезентує доросле населення областей (за винятком окупованих територій) за показниками: стать, вік, освіта та місце проживання. Похибка вибірки становить не більше 4,6%. http://dif.org.ua/article/gromadska-dumka-naselennya-donbasu-uchast-gromadyan-u-virishenni-mistsevikh-problem

1.3. Involvement of residents in the activities of civil society organizations and initiatives

An important component of the development of civil society in cities is awareness of residents about the activities of non-governmental organizations, as well as involvement in their work.

According to the results of sociological research, in Kramatorsk, Mariupol and Sloviansk there is a low level of awareness about the activities of civic organizations. The Donetsk region has a low level of desire to join the activities of such organizations. However, the level of trust to the civil society institutions among the residents of the region is higher compared to the estimates of other institutions of local democracy. A significant part of the residents positively assess the activities of NGOs in the field, but more than half are convinced of the low level of their influence on decision-making processes. Thus, a significant level of apathy towards NGOs is observed among the most residents of Donetsk region. However, up to 10% of residents still have experience with such organizations and wish to be further involved in such activities. The general attitude to the activities of civic organizations at the local level in the Donetsk region corresponds to the national tendencies.

Read more ...

Для оцінки рівня обізнаності в діяльності громадських організацій в Донецькій області розглянемо результати опитувань громадської думки, проведених Фондом «Демократичні Ініціативи» в 20179 та 201510 роках. Виходячи із того, що опитування проводилось за схожою методологією, ми можемо порівняти результати двох хвиль. Так, ми бачимо, що за рівнем обізнаності існує незначна різниця між 2015 та 2017 роками. В 2017 році спостерігається підвищення рівня незнання громадських організацій (рівень значущості різниці 0,95), Незначний спад рівня обізнаності в діяльності громадських організацій може бути пов’язаний зі спадом публічної активності волонтерського руху та ресурсної прямої допомоги жителям, що були активізовані в 2014 році. Причиною може бути і зниження інтересу ЗМІ до такої діяльності. Розкриття гіпотетичних причин цієї трансформації ми проаналізуємо у наступних розділах.


9 Опитування громадської думки жителів Донецької та Луганської областей. Липень 2017 року в рамках проекту «Реінтеграція Донбасу шляхом посилення громадської участі у вирішенні місцевих проблем». Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.
10 Опитування громадської думки жителів Донецької та Луганської областей. Жовтень 2015 року. Дослідження проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва (із залученням мережі фірми «Ukrainian Sociology Service»). Обсяг вибірки для кожної області 500 респондентів. Вибірка репрезентує доросле населення областей (за винятком окупованих територій) за показниками: стать, вік, та виборчим округам. Похибка вибірки становить 3,5%. http://dif.org.ua/article/press-reliz-po-rezultatam-sotsiologicheskogo-issledovaniya-naseleniya-donetskoy-i-luganskoy-oblastey-donbass2015

Таблиця 3. Рівень обізнаності про діяльність громадських організацій в Донецькій області – 2015, 2017, Фонд «Демократичні ініціативи»,%

2015 рік 2017 рік
Так, знаю 22,1 Так, добре знаю 2,8
Так, трохи знаю 10,8
Щось про них чув, однак нічого певно не знаю 30,5 Щось про них чув, однак нічого певно не знаю 25,7
Знаю лише окремих волонтерів, але не організації 6,0 Знаю лише окремих волонтерів, але не організації 10,8
Нічого не знаю 41,4 Нічого не знаю 49,8

Загалом, за результатами дослідження ми бачимо, що сьогодні принаймні половина мешканців Донецької області знає про діяльність громадських організацій чи окремих волонтерів. Однак це знання невисокого рівня – приблизно чверть респондентів відмітили, що лише чули про діяльність таких організацій. Ще приблизно 10% знають лише окремих активістів, проте не організації. І лише приблизно 14% жителів відмічають, що знають про діяльність громадських організацій, які діють на місцевому рівні. Таким чином, половина мешканців області нічого не чули і не знають про діяльність ГО в своєму населеному пункті.

Серед найбільш відомих жителям громадських організацій в Донецькій області є: «Поможем» - Фонд Р. Ахметова, Карітас – Україна, «Новий Маріуполь» (м. Маріуполь, 2014 р.), Червоний Хрест, ГО «Майбутнє Приазов’я» (м. Маріуполь, 2012р.), ГО «Вітчизна» (м. Краматорськ, 2013р.), «Краматорські бджілки» (м. Краматорськ, 2015 р.)11. Половина із зазначених організацій діють на національному рівні або мають міжнародний статус та займаються в тому числі і ресурсною допомогою, однак інша половина – це локальні організації з Маріуполя та Краматорська. Таким чином, організації з великих міст області є відомими не лише в своєму місті, а й на обласному рівні.

Важливими для оцінки є не лише рівень обізнаності про діяльності НУО серед жителів, а й рівень довіри до відповідних інституцій. Довіра до громадських організацій оцінювалась соціологами Фонду «Демократичні ініціативи» в 2017 році в Донецькій та Луганській області в порівнянні з іншими регіонами України12. Респондентам було запропоновано оцінити свій рівень довіри до різних інституцій громадянського суспільства: ЗМІ, профспілок церкви, громадських та волонтерських організацій. Оцінка здійснювалась за 4-бальною шкалою. Найвищий середній бал рівня довіри до інституцій громадянського суспільства на Донбасі отримали церква (2,53), волонтерські організації (2,52), громадські організації (2,33), українські ЗМІ (2,37). Таким чином, волонтерські організації мають високий рівень довіри в регіоні. Громадські ж організації мають рівень довіри вище середнього. Середній рівень довіри до цих організацій на Донбасі знаходиться на тому ж рівні, що і в інших регіонах України. Одночасно важливо зазначити, що в суспільстві існує вищий рівень довіри до інституцій громадського сектору, ніж до державних інституцій (див. додатки).


11 Опитування громадської думки жителів Донецької та Луганської областей. Липень 2017 року в рамках проекту «Реінтеграція Донбасу шляхом посилення громадської участі у вирішенні місцевих проблем». Дослідження проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва (із залученням мережі фірми «Ukrainian Sociology Service»). Обсяг вибірки для кожної області 500 респондентів. Вибірка репрезентує доросле населення областей (за винятком окупованих територій) за показниками: стать, вік, освіта та місце проживання. Похибка вибірки становить не більше 4,6%.
12 Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 15 по 19 грудня 2017 року в усіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2004 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Про рівень обізнаності в діяльності громадських організацій в Краматорську та Слов’янську ми можемо зробити висновок на основі аналізу результатів соціологічного дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» 2014 року13. Рівень обізнаності в діяльності громадських організацій серед жителів Краматорська та Слов’янська майже не відрізняється від відповідного розподілу загалом по області. Відсутня різниця і в самих містах. Так, близько половини жителів двох міст нічого не знають про діяльність громадських організацій в їхніх містах. Близько третини респондентів в містах зауважили, що вони все ж щось чули про діяльність ГО. Менше 10% жителів в містах обізнані про діяльність окремих волонтерів, проте не громадських організацій. І лише 15% відповіли, що знають про діяльність громадських організацій в їхніх містах.

Рис. 6. Розподіл відповідей на питання: Чи знаєте ви громадські організації, що працюють у вашому місті? м. Слов’янськ, м. Краматорськ, 2015, Фонд «Демократичні ініціативи»,%

Про рівень обізнаності в діяльності громадських організацій в Маріуполі ми можемо зробити припущення на основі аналізу результатів дослідження Соціологічної групи «Рейтинг» 2016 року14. Під час опитування громадської думки жителів міста просили оцінити їхній рівень підтримки діяльності громадських організацій. Дослідження рівня обізнаності в діяльності громадських організацій в Маріуполі відсутні. За результатами вищезгаданого дослідження, майже половина респондентів не змогли дати відповідь на це питання. Майже третина жителів схвалюють діяльність громадських організацій і чверть – не схвалюють. Причиною низького рівня відповідей на це питання може виступати, зокрема, низький рівень обізнаності про діяльність НУО в Маріуполі. Це дослідження проводилось в усіх обласних центрах України, рівень «невідповідей» в Маріуполі на це питання є одним з найвищих серед досліджуваних міст.

Рис. 7. Розподіл відповідей на питання: Чи схвалюєте Ви діяльність громадських організацій? м.Маріуполь, 2016, Соціологічна група «Рейтинг», %


13 Соціологічне дослідження громадської думки в м. Краматорськ та м. Слов’янськ реалізоване Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» в листопаді 2014 року. Обсяг вибірки для міста – 500 респондентів у віці від 18 років. Теоретична похибка вибірки 4,4%. http://dif.org.ua/article/obshchestvennoe-mnenie-osvobozhdennykh-rayonov-kramatorsk-slavyansk
14 Соціологічне дослідження «Всеукраїнське муніципальне опитування», проведене Соціологічною групою «Рейтинг» від імені Міжнародного республіканського інституту. Дані були зібрані у 24 містах України, в тому числі в м. Маріуполі 20 січня – 8 лютого 2016 року (метод face-to-face інтерв'ю). Обсяг вибірки: 19,200 інтерв'ю (по 800 у кожному місті). Вибірка: постійні жителі України віком від 18 років і старше. Вибірка є репрезентативною для населення міст за віком і статтю. Статистична похибка для кожного міста не перевищує ±3,5. http://ratinggroup.ua/ru/research/regions/vseukrainskiy_municipalnyy_opros.html

Підтвердженням високого рівня необізнаності жителів в діяльності громадських організацій в Донецькій області є оцінка жителями рівня задоволеності діяльністю громадських організацій в населених пунктах області. За результатами дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» 2017 року15, майже половина респондентів не змогли оцінити діяльність громадських організацій на місцевому рівні. Більшість же серед тих, хто зміг відповісти на це питання, позитивно оцінили діяльність громадських організацій в своїх населених пунктах.

Рис. 8. Розподіл відповідей на питання: Як би Ви загалом оцінили діяльність громадських організацій у вашому місті (селі)? Донецька область, 2017, Фонд «Демократичні ініціативи», %

Попри позитивну оцінку більше половини жителів Донецької області (57%) все ж переконані, що громадські організації майже не мають впливу на рішення та діяльність органів місцевої влади. Лише 4% респондентів вважають, що ГО мають такий вплив. Решта респондентів (40%) не змогли дати відповідь на це питання16.

Рис. 9. Розподіл відповідей на питання: На Вашу думку, чи є у громадських організацій, які працюють у вашому місті (селі), можливість впливати на рішення і діяльність місцевої влади? Донецька область, 2017, Фонд «Демократичні ініціативи»,%

Менше 10% жителів Донецької області мають досвід участі в діяльності та заходах громадських організацій або волонтерській роботі. Причому рівень залучення до діяльності НУО в 201517 та 201718 роках не відрізняється. Не відрізняється і розподіл тих, хто бажає долучитись до діяльності таких організацій. За результатами дослідження 2017 року 15% респондентів бажають долучитись до діяльності ГО або волонтерських об’єднань, тоді як 65% не мають такого бажання. Серед найбільш цікавих форм діяльності для жителів Донецької області є: участь в роздачі гуманітарної допомоги, патрулювання вулиць, допомога військовим, участь в обговоренні рішень влади та контроль її дій, участь у культурно-просвітницькій роботі та прибирання і допомога у відновленні зруйнованого в ході бойових дій.

Таблиця 4. Розподіл відповідей на питання: Чи готові Ви особисто брати участь у діяльності якої-небудь громадської організації чи групи волонтерів? Донецька область, Фонд «Демократичні ініціативи»,%

2015 2017
Я вже беру участь у такій діяльності 6,8 Я вже беру участь у такій діяльності 5,8
Так, готовий і в найближчому майбутньому приєднаюсь до такої діяльності 2,4
Так, готовий, але не знаю, як це можна зробити 9,2 Так, готовий, але не знаю, як це можна зробити 4,8
Так, у принципі готовий, але зараз не маю можливості 7,6
Ні, не готовий 60,6 Ні, не готовий 64,5
Важко сказати 23,3 Важко сказати 14,8

Варто також відзначити, що за результатами загальноукраїнських соціологічних досліджень невисокий рівень залучення до діяльності громадських організацій та низький рівень обізнаності про їх діяльність є характерними не лише для Донецької області, а й для всієї України.


15 Опитування громадської думки жителів Донецької та Луганської областей. Липень 2017 року в рамках проекту «Реінтеграція Донбасу шляхом посилення громадської участі у вирішенні місцевих проблем». Дослідження проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва (із залученням мережі фірми Ukrainian Sociology Service). Обсяг вибірки для кожної області 500 респондентів. Вибірка репрезентує доросле населення областей (за винятком окупованих територій) за показниками: стать, вік, освіта та місце проживання. Похибка вибірки становить не більше 4,6%. http://dif.org.ua/article/gromadska-dumka-naselennya-donbasu-uchast-gromadyan-u-virishenni-mistsevikh-problem
16 Опитування громадської думки жителів Донецької та Луганської областей. Липень 2017 року в рамках проекту «Реінтеграція Донбасу шляхом посилення громадської участі у вирішенні місцевих проблем». Дослідження проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва (із залученням мережі фірми Ukrainian Sociology Service). Обсяг вибірки для кожної області 500 респондентів. Вибірка репрезентує доросле населення областей (за винятком окупованих територій) за показниками: стать, вік, освіта та місце проживання. Похибка вибірки становить не більше 4,6%. http://dif.org.ua/article/gromadska-dumka-naselennya-donbasu-uchast-gromadyan-u-virishenni-mistsevikh-problem
17 Опитування громадської думки жителів Донецької та Луганської областей. Жовтень 2015 року. Дослідження проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва (із залученням мережі фірми Ukrainian Sociology Service). Обсяг вибірки для кожної області 500 респондентів. Вибірка репрезентує доросле населення областей (за винятком окупованих територій) за показниками: стать, вік, та виборчим округам. Похибка вибірки становить 3,5%. http://dif.org.ua/article/press-reliz-po-rezultatam-sotsiologicheskogo-issledovaniya-naseleniya-donetskoy-i-luganskoy-oblastey-donbass2015
18 Опитування громадської думки жителів Донецької та Луганської областей. Липень 2017 року в рамках проекту «Реінтеграція Донбасу шляхом посилення громадської участі у вирішенні місцевих проблем». Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

2. Conditions for the civil society development. Support of NGOs of Mariupol, Kramatorsk and Sloviansk by the international organizations and institutions

The activities and development of non-governmental organizations in cities, in addition to the conditions for attracting residents and community support, require financial, educational and other resource support. Nowadays, such support is also provided by international foundations and organizations that provide donor assistance both at the municipal level and at the national level. In order to assess the changing conditions for the development of civil society, it is important to analyse the changes in the strategy of supporting the public sector in cities by international donors.

The results of the survey show that the percentage of grant and loan support from the international donors for the Donetsk region increased significantly after 2013. Most of the initiated projects were for 2014-2015. At the same time, there is a general tendency to reduce the duration of implementation of support projects. There is also a change in the direction of the projects. For the post-2013 period, the growth of support for civil society activities is observed. The 2013-2015 years has been characterized by a greater focus on projects for the development of local democracy than in subsequent years. But in a large number of grant projects launched after 2013, compared to the previous years, the recipients are the public organizations, which may indicate a more targeted focus on NGO support.

Read more ...

За даними «Електронної бази даних щодо допомоги у розвитку» на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, з 2003 року в Донецькій області впроваджено 73 програми міжнародної допомоги та кредитів19. Це 5,1% від загальної кількості програм та проектів в Україні. Із 73 програм наразі діють 12 (16,4%), 1 проект прийнятий (1,4%), 60 (82,2%) проектів вже завершено. Серед всіх проектів 17 (23,3%) спрямовано на відновлення Донбасу та ВПО, 15 (20,5%) – на урядування та розвиток громадянського суспільства; 11 – на освіту та науку (15,1%); 9 (12,3%) – на енергетику та енергоефективність; 7 (9,6%) – на національну безпеку та оборону; 5 (6,8%) – на розвиток соціальної інфраструктури та послуги; 4 (5,5%) проекти – в сфері ядерної безпеки; 3 (4,1%) проекти спрямовано на економічний розвиток та торгівлю; по 2 проекти (2,7%) було реалізовано в сферах захисту навколишнього середовища, транспортної інфраструктури, комунікації та ІКТ, охорони здоров’я; 1 (1,4%) проект був реалізований в аграрній сфері.


19 Електронна база даних щодо допомоги у розвитку. Міністерство юстиції України. http://openaid.gov.ua/uk

За обсягом залучених фінансів найбільше коштів було спрямовано на розвиток транспортної інфраструктури, захист навколишнього середовища та відновлення Донбасу та ВПО (від 450 до 250 мільйонів доларів з 2003 року). Дещо менше фінансів було залучено в сферу енергетики та енергоефективності, а також розвиток управління та громадянського суспільства (від 60 до 86 мільйонів доларів). Від 25 до 45 мільйонів доларів було вкладено в ядерну безпеку, освіту та науку, економіку та розвиток торгівлі, а також національну безпеку. В значно меншому обсязі було профінансовано охорону здоров’я та посилення комунікації й ІКТ (приблизно по 13 мільйонів доларів). Найменше фінансів було залучено на розвиток соціальної інфраструктури та аграрну сферу (від 3 до 4 мільйонів доларів).

Більше половини програм та проектів було затверджено після 2013 року. Так, з 2003 по 2009 рік (включно) було затверджено 11 проектів (15,1%), 18 (24,7) проектів затверджено в 2010-2013 роках; 14 (19,2%) проектів та програм затверджено в 2014 році; 15 (20,5%) – в 2015 році; 14 (19,2%) – в 2016 році і 1 проект (1,4%) – в 2017 році. Причому з 2014 року починаються проекти, що мають меншу тривалість – від менш ніж рік до 3-х років (середня тривалість від дати затвердження до дати закриття становить менше 2-х років), тоді як до 2014 року впроваджувались більш довготривалі проекти – від 2-х до 10 років (середня тривалість від дати затвердження до дати закриття становить приблизно 5 років).

Спрямованість грантових програм та проектів, що надавались на розвиток Донецької області змінилась від 2003 до 2017 років. В період з 2003 по 2009 впроваджувались програми, спрямовані на розвиток енергетики та енергоефективності, а також на розвиток економіки в регіоні. В період 2010-2013 років більшість проектів були спрямовані на посилення освіти та науки в Донецькій області, увага приділялась і розвитку управління та громадянського суспільства. В 2014 році основні програми були започатковані в сфері розвитку управління та громадянського суспільства, а також в галузі національної безпеки та оборони. В 2015 році були започатковані міжнародні донорські програми та проекти в основному для відновлення Донбасу, менше проектів було запроваджено для посилення управління і громадянського суспільства, а також розвитку інфраструктури. В 2016 році основна частина проектів, що були започатковані, стосувалися відновлення Донбасу та ВПО, енергоефективності.

Якщо говорити про розвиток громадянського суспільства в Донецькій області, спостерігається підвищення кількості, започаткованих проектів в 2014 році, та зменшення їх кількості до 2016 року. Так, до 2014 року було започатковано 4 грантові програми, в 2014 – 7, 2015 – 5 і в 2016 – 1. Змінилась і середня тривалість грантових програм. Для проектів, започаткованих в період з 2003 по 2013 роки, середня тривалість становить приблизно 5 років, тоді як для 2014 року середня тривалість менше року. Для проектів, започаткованих в 2015-2016 роках, середня тривалість становить 2 роки. Більшість грантів, спрямованих на розвиток громадянського суспільства та врядування, що були започатковані в 2014 році, тривали менше року (лише 2 проекти з 7 мають тривалість 2 і 3 роки). Проекти ж, започатковані в 2015 та 2016 роках, є більш тривалими і розраховані на 2-3 роки.

Таблиця 5. Впровадження проектів міжнародної донорської підтримки в Донецькій області за роками та сферою

Закладені кошти Кількість проектів 2003-2009 2010-2013 2014 2015 2016 2017
Відновлення Донбасу та ВПО 270295548 17 0 0 2 9 5 1
Урядування та розвиток громадянського суспільства 68139318 15 1 3 7 3 1 0
Освіта та наука 36121027 11 1 8 1 1 0 0
Енергетика та енергоефективність 85771889 9 4 0 0 0 5 0
Національна безпека та оборона 28541019 7 2 0 3 1 1 0
Розвиток соціальної інфраструктури та послуги 3970640 5 0 2 0 3 0 0
Ядерна безпека 41107197 4 2 2 0 0 0 0
Економічний розвиток та торгівля 30996289 3 3 0 0 0 0 0
Захист навколишнього середовища 351023791 2 0 1 1 0 0 0
Транспортна інфраструктура 451064519 2 0 1 0 1 0 0
Комунікації та ІКТ 13064491 2 1 0 0 0 1 0
Охорона здоров’я 13105066 2 0 1 0 0 1 0
Аграрна сфера 3293327 1 0 0 0 1 0 0
Загалом 73 11 18 14 15 14 1

Серед основних інституцій, що впроваджують програми для розвитку громадянського суспільства та управління в Донецькій області, найбільшими донорами є: Європейський союз (11 програм та проектів – 73%), Уряд США та USAID (2 програми – 13,3%), Програма розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПР ООН) та Уряд Федеративної Республіки Німеччина (по 1 проекту – 6,7%). Загалом на проекти розвитку управління та громадянського суспільства було залучено 68139318 $.

Оцінка рівня сприяння розвитку громадянського суспільства, окрім аналізу спрямування грантової підтримки, потребує і оцінки залучення громадянського суспільства до реалізації проектів. Серед всіх 73 програм в 13 (17,8%) проектах реципієнтами виступили громадські організації. Лише в 4-х проектах реципієнтами виступили громадські організації, зареєстровані в Маріуполі. Організації, зареєстровані в Краматорську та Слов’янську, виступали реципієнтами в 1 грантовій програмі. Всі проекти, реципієнтами яких виступили громадські організації, були запроваджені в 2013-2016 роках. 5 проектів спрямовані на посилення демократичної системи управління, розвитку громадянського суспільства та посилення довіри в суспільстві; 3 проекти спрямовані на підтримку та забезпечення потреб, а також захисту прав ВПО та людей, що постраждали від військового конфлікту; 3 проекти спрямовані на посилення економіки, розвитку підприємництва в регіоні та мають освітній характер; 2 програми покликані посилити та розвивати громаду міст та сприяти інтеграції ВПО до міської громади.

Реципієнтами програм виступали і міські інституції. В чотирьох проектах реципієнтами виступили міська рада, виконком та комунальні підприємства та заклади м. Маріуполя. Всі програми були започатковані в 2014-2015 роках. В чотирьох проектах реципієнтами виступили міські інституції міста Краматорськ. 3 програми були започатковані в 2015 році, 1 проект – в 2003 році. Реципієнтами виступили комунальні заклади та підприємства, медичний заклад, міська рада та виконком міста Краматорськ. В чотирьох проектах реципієнтами виступили і міські інституції міста Слов’янськ. Всі проекти були започатковані в 2014-2015 роках. Ці проекти спрямовані на посилення місцевих громад та налагодження комунікації між громадами та національним урядом, на відновлення транспортної та соціальної інфраструктури, посилення економіки регіону та розвиток середнього та малого бізнесу, підвищення енергоефективності, а також забезпечення житла інших потреб ВПО.

Окрім спеціалізованих програм та проектів міжнародної підтримки, для розуміння рівня уваги донорів до досліджуваних міст варто розглянути і рівень залучення фінансів із загальнонаціональних програм. В цьому відношенні міста Маріуполь, Краматорськ та Слов’янськ мають незначний обсяг уваги. Серед 417 проектів міжнародної підтримки, які були впроваджені на національному рівні, в 50 проектах реципієнтами виступили громадські організації. Більшість громадських організацій реципієнтів зареєстровано в Києві та жодної громадської організації, що зареєстровано в Маріуполі, Краматорську чи Слов’янську (серед тих проектів, де реципієнти визначено). Одночасно реципієнтом одного проекту національного рівня виступили міські ради Маріуполя, Краматорська, Слов’янська. Ця програма триває з 2013 до 2018 року та спрямована на посилення енергоефективності та енергозбереження в містах.

3. Public organizations of Mariupol, Kramatorsk, Sloviansk - statistical section

According to the Main Department of Statistics in Donetsk Region, by the end of 2017, there were 5748 NGOs registered in the region. In relation to the existing population (4202,802 persons), the region has 1.4 public organizations per 1,000 people. In general, for Ukraine, the number of CSOs per 1,000 is 1,9. Thus, the level of concentration of CSO in the region is less than the corresponding indicator in Ukraine. At the same time, the share of NGOs registered in the Donetsk region is 7.1% of all NGOs in Ukraine (10% of the population of Ukraine lives in Donetsk region).

To understand the general trends in the public sector, I have analysed the statistics from the Register of Civil Associations. The study compares the change in the number of registered civic organizations and their field of activity in the studied cities before and after 2013. According to the state register, the number of NGOs per thousand people in Mariupol, Kramatorsk and Sloviansk increased after 2013. The peak years of registration of CSOs for cities vary - for Mariupol, the peak year was 2016, for Kramatorsk - 2015, and for Sloviansk - 2017. Since 2014, the number of registered human rights and youth NGOs has been growing in all studied cities. On the other hand, the percentage representation of professional associations decreases. In addition to the local civil society organizations in the cities under study, after 2014, all-Ukrainian public organizations and the "displaced" organizations (those formerly operating in the currently occupied territory), launch their activities in the regions, also influencing the development of civil society in the cities of Donetsk and Luhansk regions. All quantitative and qualitative changes in the structure of public organizations are the answer to the current challenges in the region in connection with the military conflict, as well as the need for the development of youth and the transformation of the state of public consciousness.

Read more ...

За даними отриманими з Реєстру громадських об’єднань (http://rgo.informjust.ua/), на кінець 2017 року в Маріуполі, Краматорську та Слов’янську зареєстровано загалом 1289 організацій – це 22% від загальної кількості ГО в області (населення 3-х міст складає 18% жителів області). Так, в Маріуполі зареєстровано 575 громадських організацій, в Краматорську – 430 та в Слов’янську – 284. У співвідношенні до кількості населення на кожну 1000 осіб в Маріуполі припадає 1,2 організації, в Краматорську – 2,3, а в Слов’янську – 2,5 організації. Таким чином, серед досліджуваних міст Слов’янськ та Краматорськ мають більшу кількість громадських організацій на 1000 осіб, тоді як Маріуполь має найменшу, хоча місто має більшу кількість жителів. Якщо порівнювати ці показники із 2013 роком, ми бачимо, що кількість громадських організацій зросла в усіх досліджуваних містах, однак в Маріуполі та Слов’янську спостерігається значне зростання концентрації ГО на 1000 осіб. Окремо варто зазначити, що суттєве підвищення кількості ГО на душу населення з 2013 року в м. Слов’янськ може частково пояснюватись зниженням чисельності населення. І навпаки, в Краматорську відбулось інтенсивніше зростання населення, ніж в інших досліджуваних містах (в тому числі за рахунок зареєстрованих ВПО). Одночасно, якщо розраховувати зростання кількості громадських організацій з 2014 по 2017 роки по відношенню до стану кінця 2013 року, найбільше зростання спостерігається саме в Слов’янську та Маріуполі (зростання відповідно на 37 та 44 відсотків), дещо стриманіше зростання відбулося в Краматорську – збільшення кількості ГО на 26%.

Таблиця 6. Кількість Громадських організацій, зареєстрованих в містах за роками

Кількість ГО на момент Краматорськ Маріуполь Слов'янськ Загалом
кінець 2013 342 419 197 958
кінець 2017 430 575 284 1289
Обсяг наявного населення Краматорськ Маріуполь Слов'янськ Загалом
кінець 2013 162811 458533 116694 738038
кінець 2017 188604 466040 116008 770652
Кількість ГО на 1000 осіб Краматорськ Маріуполь Слов'янськ Загалом
кінець 2013 2,100595 0,913784 1,688176 1,298036
кінець 2017 2,279909 1,2338 2,448107 1,67261

Для розуміння тенденцій змін кількості ГО розглянемо зміни чисельності громадських організацій після 2013 року за роками заснування. Так, ми бачимо, що в трьох досліджуваних містах тенденції реєстрації громадських організацій з 2014 року дещо різняться. В місті Маріуполі відкрилась більша кількість громадських організацій, ніж в інших містах. В місті з 2014 року збільшення реєстрації кількості ГО відбувається за наростанням до піку в 2016 році, а в 2017 році спостерігається спадання кількості реєстрацій нових ГО, одночасно ця кількість продовжує бути вищою за відповідне значення в інших містах. В Краматорську спостерігається більш плавне зростання кількості реєстрації нових ГО від 2014 до 2015 року, після починається поступовий спад у 2016 та 2017 році. Більш того, 2017 року було зареєстровано менше ГО, ніж 2014 року. В Слов’янську спостерігається поступове зростання кількості реєстрації нових громадських організацій з 2014 по 2017 рік, із піком в 2017 році. Одночасно, у відсотковому співвідношенні відкриття нових ГО по відношенню до загальної кількості реєстрацій ГО ми бачимо найбільше зростання кількості в Слов'янську та Маріуполі, і менше зростання в Краматорську.

Рис. 10. Кількість зареєстрованих громадських організацій в Маріуполі, Краматорську, Слов’янську за роками, кількість

Таблиця 7. Кількість зареєстрованих ГО в містах за роками реєстрації

Кількість відкритих ГО (враховані і ГО закриті на момент кінця 2017 року) Краматорськ Маріуполь Слов'янськ Загалом
До 2014 року 342 419 197 958
2014 22 32 17 71
2015 32 45 27 104
2016 30 62 25 117
2017 15 46 29 90
Загалом 441 604 295 1340
% відкритих ГО по відношенню до загальної кількості відкритих ГО до кінця 2017 року Краматорськ Маріуполь Слов'янськ
До 2014 року 77,6% 69,4% 66,8%
2014 5,0% 5,3% 5,8%
2015 7,3% 7,5% 9,2%
2016 6,8% 10,3% 8,5%
2017 3,4% 7,6% 9,8%
Загалом 2014-2017 22,4% 30,6% 33,2%
Загалом 100,0% 100,0% 100,0%

Зміна в громадському секторі характеризується не лише відкриттям, а й припиненням діяльності. Так, серед ГО, що були зареєстровані до 2013 року, на момент 2017 року в Маріуполі офіційно припинили свою діяльність 24 організації (6% організацій), в Слов’янську – 7 організацій (4%), а в Краматорську – 6 (2%). Із зареєстрованих громадських організацій після 2013 року в Маріуполі та Краматорську припинили свою діяльність по 5 організацій (3% та 5% зареєстрованих в ці роки ГО), а в Слов’янську – 4 (4%). Так ми бачимо зростання кількості громадських організацій з початку 2014 року до кінця 2017 в 3-х досліджуваних містах – від 26% в Краматорську до 37% та 44% в Маріуполі та Слов’янську, відповідно.

Таблиця 8. Кількість ГО, що припинили свою діяльність за роками заснування

Кількість організацій, що припинили діяльність Краматорськ Маріуполь Слов'янськ Загалом
Зареєстровані до 2014 року 6 24 7 37
Зареєстровані після 2014 року 5 5 4 14
Кількість зареєстрованих організацій Краматорськ Маріуполь Слов'янськ Загалом
Зареєстровані до 2014 342 419 197 958
Зареєстровані після 2014 року 99 185 98 382
% закриття організацій по відношенню до відкритих Краматорськ Маріуполь Слов'янськ Загалом
Зареєстровані до 2014 року 1,80% 5,70% 3,60% 3,90%
Зареєстровані після 2014 року 5,10% 2,70% 4,10% 3,70%

Для розуміння тенденцій змін, що відбуваються в громадянському суспільстві, важливим є не лише огляд кількісного представлення громадських організацій в містах, а й аналіз структурних змін, що відбулися. Розглянемо розподіл за сферою діяльності громадських організацій, що офіційно діяли на кінець 2017 року. В Реєстрі громадських об’єднань в середньому лише 25% організацій в трьох досліджуваних містах мають інформацію про сферу діяльності (див. додаток). Серед організацій, що зазначили сферу своєї діяльності в трьох досліджуваних містах, найбільш розповсюдженими, за виключенням іншого типу діяльності, є фізкультурно-спортивні та правозахисні організації. Менш розповсюдженими є об’єднання людей з інвалідністю та освітні або культурно-виховні організації. Найбільш розповсюджені категорії організацій, представлені в досліджуваних містах, мають приблизно рівний розподіл. Однак існують і відмінності. Так, в Маріуполі більш представленими є спортивні, природоохоронні та жіночі організації. У Слов’янську розповсюджені об’єднання людей з інвалідністю та пам’ятко-охоронні організації, порівняно з Маріуполем та Краматорськом.

Рис. 11. Розподіл діючих громадських організацій за сферою діяльності за містами,%

Аналіз розподілів реєстрацій нових організацій в містах за сферою діяльності у двох періодах – до 2014 та після 2014 років – дає можливість виявити тенденції структурних змін громадянського суспільства. Для порівняння взято розподіли відкритих нових ГО пропорційно до загального обсягу відкритих ГО у відповідний період період (див. додаток). Так, ми бачимо, що співвіднесення розподілів нових зареєстрованих організацій в містах за сферою діяльності в двох періодах значно різниться в декількох категоріях. Так, після 2014 року в усіх досліджуваних містах зростає відсоток реєстрації правозахисних та молодіжних організацій. Прослідковується і зниження пропорції відкриття нових організацій, зокрема професійних, ветеранських ГО, об’єднань людей з інвалідністю, хоча таке зниження є дуже незначним.

Зміна розподілу реєстрації нових громадських організацій в період до 2014 та після 2014 відображає зміну пріоритизації діяльності громадських організацій, з одного боку, наприклад, зниження пропорції професійних організацій та зростання молодіжних. Але з другого боку, відображає і актуалізацію нових напрямків діяльності, які раніше були не представлені, наприклад, правозахисних організацій, які були майже не представлені в містах до 2014 року, або жіночі організації в Краматорську. Відбуваються і структурні зміни в ветеранських організаціях: після 2014 року нові організації, що реєструють у сфері, спрямовані на підтримку ветеранів АТО, організації, засновані до 2014 року були спрямовані на підтримку ветеранів Другої світової війни. Таким чином, зміни актуалізації появи нових організацій за сферою діяльності є відповіддю на сучасні виклики в регіоні у зв’язку із військовим конфліктом, а також необхідністю розвитку молоді та трансформації стану громадської свідомості.

Рис. 12. Розподіл діючих громадських організацій за сферою діяльності, містом та роком заснування,%

Трансформацію громадянського суспільства Маріуполя, Краматорська, Слов’янська після початку військового конфлікту відображають не лише зміни в складі громадських організацій, зареєстрованих в містах, а й діяльність тут громадських організацій, що зареєстровані в інших містах. Свій вклад в трансформацію громадянського суспільства в досліджуваних містах після 2013 року зробили громадські організації, що «переїхали» із тимчасово окупованих міст, в основному з Донецьку. Наприклад, Комітет виборців України. Запровадили тут свою активну діяльність ресурсні та правозахисні організації, що спрямовують свою роботу на допомогу ВПО та особам, що постраждали від військового конфлікту в Донецькій та Луганській областях, військовим та ветеранам АТО. Такі організації мають реєстрацію в основному в Києві або Харкові та в основному розгортають свою діяльність в декількох містах. Одними із найбільш відомих таких організацій є «Восток-SOS», Карітас Україна. Свою діяльність активно запровадили тут і організації переселенців, що об’єднують активних вимушено переміщених осіб із різних міст. Діяльність таких організацій спрямована як на підтримку ВПО, так і на розвиток громадянського суспільства, розвиток підприємництва, просвітництва та посилення демократичного управління в області та містах. Свій вплив на розвиток громадянського суспільства в містах Донецької та Луганської області мають великі Всеукраїнські організації, що від початку військового конфлікту на Сході України за підтримки міжнародних донорських програм реалізують тут свої проекти. Такі проекти можуть бути як короткостроковими, так і довгостроковими. Вони спрямовані на підтримку та просвітництво громадянського суспільства, покращення міського середовища, впровадження та моніторинг практик «хорошого врядування», правозахисну та культурну діяльність тощо. Діяльність таких громадських організацій потенційно має активізувати місцеві спільноти та забезпечити умови для обміну досвідом та більшої кооперації організацій в містах та на національному рівні. Найбільш сталий вплив потенційно мають організації, що реалізують тут довготривалі проекти та мають свої представництва на місцях. Найбільш відомими такими організаціями є ЦентрЮА (Сильні громади Донеччини), Київський Діалог, Дій.

4. Assessment of civil society development over the last 5 years in Mariupol, Kramatorsk and Sloviansk

On the basis of the preliminary analysis, we became convinced that since 2014 in Mariupol, Kramatorsk and Sloviansk there is a quantitative increase in the number of civic organizations. There was also a change in the representation of organisations in various areas of activity. At the same time, we see increased financial support for NGO activities by international donors. Approaches to city administration and information and communication policies in municipalities have also changed. However, for a holistic understanding of the processes of transformation that takes place, it is necessary not only quantitative but also qualitative cut of existing trends. It is a qualitative analysis of existing practices of NGOs and their assessment of modern processes that will enable us to gain a deeper understanding of the main trends of change, problems and barriers faced by the public sector, as well as to identify its needs. Case studies and real-life experience of NGOs in cities will enable us to develop targeted recommendations for NGOs, donor organizations, and local authorities. Based on the analysis of in-depth interviews with the representatives of public organizations from Mariupol, Kramatorsk, and Sloviansk, the national and regional organizations that have ongoing projects in Donetsk and Luhansk regions, and organizations from other cities that have implemented their projects here, we will consider the following aspects of the development of civil society: 1) assessment by representatives of public organizations of the changes taking place in cities and civil society; 2) analysis of strategies of decision-making processes and organizational development of NGOs; 3) an analysis of the practice of interaction of public organizations with representatives of local authorities and other NGOs; 4) the impact of international donor organizations on urban development, according to civil society representatives; 5) the main barriers, needs and problems encountered today by NGOs in the cities of Donetsk and Luhansk regions.

4.1. The main trends of civic life after 2014 according to public figures

The participants of the study noted that the intensification of civil society development in Kramatorsk, Mariupol and Sloviansk was held after the beginning of the military conflict. For Mariupol, the starting point was the unification of a volunteer movement to protect the city. For Sloviansk and Kramatorsk, that kind of a turning point was with the de-occupation of the cities and the restoration of Ukrainian power. The activation of the civil society took place not only on the basis of the volunteer movement and the need for the restoration of the city but also through the social movements of the joint creation, the manifestation of social identity and association. For example, the campaign that took place in Mariupol, "Mariupol is waiting for the ocean".

However, by 2014, public movements also appeared in the studied cities. In Mariupol, active residents of the city united around an environmental issue. In Kramatorsk and Sloviansk, there were active organizations that controlled the activities of the authorities.

"Well, the first manifestation of civil society was in 2011, when people went out, they were
united by an environmental problem. Then there was a decline. And then the civil society
woke up only after the Maidan"
(civil activist, Mariupol)

"Yes. By 2014, we had no civil society at all. The civil
society we had was built around the communist party. They were the most active. Well,
we see the results. After this, after the liberation of Sloviansk,
various civil society organizations have appeared"
(civil activist, Sloviansk)

Based on the results of the study, the civil society organizations can be divided into 3 types: 1) local community organizations; 2) the "displaced" NGOs ; 3) public organizations from other cities and all-Ukrainian organizations. Let's consider this typology in details (see Figure 13).

Fig. 13. Typology of NGOs in the cities of Donetsk and Luhansk region

* "The Returnee" organizations and leaders - organizations or some public figures who once acted in the city, but then for some reason left the city and returned and restored their activity after 2014.

** "The Parachutists" organizations - organizations from other cities that come to the cities of Donetsk and Luhansk to implement one or several projects. After completing projects, such organizations usually do not monitor the results of their activities. Such projects are often volatile and do not have a continuation.

 

When asked about the changes taking place in the society, civil activists are noticing a change in the social consciousness that has come under the influence of a military conflict. They note the intensification of civic engagement, increasing responsibility, and the emergence of a volunteer movement in the cities that have been institutionalized for almost four years. One of the important motivational incentives for the development of civil society is the growth of trust in civil activists among the population. One of the first transformations reported by the participants of the study is the feeling of increased confidence in the NGO, as well as the transformation of attitudes towards civic activists.

"And, probably, the main change that is seen is that the people change, above all,
their responsibility and attitude, even about the city... The active part of the inhabitants
tries to do as much as possible and as quickly as possible. Therefore, even now,
speaking of the development of some social organizations and society as a whole, it is clear
that people become more confident, people become more responsible. People actively
interact with different structures and administration"

(civil activist, Mariupol)

"People have become more active. If before the war the percentage of active people could be 1%,
let's say so, then I think that now at least 5%. Because Kramatorsk experienced such an
experiment, for two months it was under the PRD (People Republic of Donetsk)... And in order not
to repeat it, people
realized that you can not just sit at home, watch TV".
(civil activist, Kramatorsk)

An important trend in the ongoing changes for activists is the activation of the young people. The researchers highlight the growing number of civic initiatives organized by young people and youth. Compared to previous years, such activity did not manifest itself.

There is also the development of infrastructure for civil society. With the support of international and all-Ukrainian organizations in Kramatorsk, Mariupol, Sloviansk and other cities of Donetsk and Luhansk regions, after 2014 the infrastructure for the development of civil society begins to develop. In particular, hubs, cultural centres, civil platforms began to develop, which ensured the establishment of interaction, exchange of experience, and also created a platform for communication of public activists and urban residents. All representatives of the civil society that participated in the study, had mentioned a positive impact on the activation of public activities in the offline spaces for the interaction of NGOs. In addition to physical communication platforms, there are also online platforms that promote popularisation of civic activity and are also alternative sources of information for a wider audience.

On the other hand, along with the development of infrastructure for public initiatives in urban infrastructure, they often serve as a barrier to public participation. In particular, it concerns traffic in cities, especially in the evening. Thus, the lack of high-quality evening transport in the cities reduces the audience of public events and limits the opportunity to attend relevant events to all interested parties.

The activation of public consciousness and responsibility manifested itself not only in volunteering but also in everyday life. The researchers note that the city's residents began to act in defence of their interests and to meet their needs. Public consciousness has become more and more demanding of local authorities, as well as manifested itself in the change in discourse towards them - the transition from the discourse of "power holders" to "managers and executives".

"It's clear that this is a very painful process for many. Sometimes it's directly physically painful
because people are suffering when something starts to change and something collapses inside
them. And the new one has not yet been
built, and it is not clear what will happen. But for me it's the right process, it's a way of healing.
For example, the fact that people are more open to any of these events, events taking place in the
city".
(civil activist, IDP, Kramatorsk)

There was also a change in the cultural life of the city. In cities, not only public but also cultural and social life was stirred up. The researchers marked the appearance of a significant number of cultural events. Transformation takes place at the level of lifestyles. Growing interest in the cities on the part of international and Ukrainian leaders and organizations has stimulated the development of leisure facilities. They also notice the positive influence of these events on the lifestyle of the cities, in particular, the young people. It is important to say that the research participants note that the unsaturation of cultural life and leisure, the inadequate level of culture in cities is one of the important reasons for the desire to leave the city for the young people. The motivation for the development of such initiatives in the cities is the "cultural hunger" and the desire of activists to revive life in the city, to organize interesting leisure, in particular for their social group. The activists engaged in cultural spheres today in cities, usually, were previously involved in the cultural sphere or in work with the young people. However, in the recent years, their activity has been able to develop.

"Many cafes are opened in the centre, it's fine, it's small business".
(civil activist, Mariupol)

"An industrial city, many people work at the plant, they have such a perception of life - a
factory, a house, they do not need anything else. Now it feels like more people go out to the street,
talk more, go together more, think more about how to make their
circles more environmentally friendly, safer and more conditionally beautiful".
(civil activist, IDP, Kramatorsk)

According to the research participants, for the more active part of society, there is an expansion of the outlook and greater openness to the new one. It is especially true for young people. Public activists consider the increase in the mobility of the population as a significant cause of this phenomenon, as well as a significant increase in the number of "strangers" and "guests" in the city that began to visit the city after 2015, both with working visits and for tourism purposes. At the same time, civil activists also talk about the increasing barriers to mobility due to the complexity of transport links between the cities of the region. They express their particular concern also about the situation of cancellation of already functioning convenient connections of cities with other regions of Ukraine. The relevant policies can have a negative impact not only on the mobility of resident but also on the development of society.

Together with the strengthening of cultural and social life, some cultural projects that were popular before the military conflict are closed due to the closure of commercial cultural institutions and migration processes. Thus, there is a change in the "catalysts" of such activity.

The transformation of civil society, as well as the changing conditions of its development, is an unfinished process, and one that is continuing. Cities are at the first stage of the institutionalization of democratic processes. Most of the projects are at an early stage and need to be deepened.

Together with the positive changes that take place in the cities under the influence of urban governance reform, as well as the support of urban development from the side of donor organizations, the study participants point out that the city management system itself "does not follow" the transformation of public consciousness. According to public activists, the distribution of finance in cities is unreasonable and takes place using outdated management approaches. For example, a new infrastructure is created that does not meet the current needs of residents. Or significant cultural projects are being implemented to revitalize public life, but the number of such cultural spaces and their location is based not on real needs, but at the will of the managers.

In addition to positive changes in public consciousness, representatives of non-governmental organizations note that, nevertheless, most of the urban population remain away from social activities. Participants often mentioned the critique of their activities in the media and social networks, as well as misunderstandings from ordinary people. It can act as a demotivating factor for active people.

The growth of the number of international organizations, NGOs with grant support, the increase in the number of people in the city coming on a business trip, in addition to having a positive impact on the development of infrastructure, also affected the increase of prices in the city, in particular, for the lease of premises. It complicates the possibility of leasing premises for public organizations and people who do not have sufficient funding.

4.1.1. How are civil activists involved in social activities?

Trends in the development of the civil society can be understood through the personal experience of activists. According to the results of research, among the main motives for engaging in social activities in the studied cities are: 1) the threat to personal safety and the future; 2) the need to meet the primary needs of life; 3) dissatisfaction with cultural and leisure needs; 4) the desire to live in a comfortable, safe city; 6) the absence of effective actions on the part of the city authorities to meet the needs of the inhabitants; 7) the need for personal self-development and self-realisation; 8) potential earnings. Let us consider these motivational factors in more detail:

Read more ...

1) Необхідність активізації та дублювання функцій держави через волонтерство. Більшість з учасників дослідження з Маріуполя, Краматорська та Слов’янська не були громадськими активістами до початку збройного конфлікту в Україні. Їхня діяльність почалася після. В громадський активізм вони прийшли з бізнесу, культурної діяльності, студентського самоврядування тощо. В Маріуполі більшість починали свою діяльність з волонтерського руху. Громадські діячі Краматорська та Слов’янська залучилися до активізму після визволення території українськими військами. Вони прийшли до активної діяльності через волонтерство, культурні та освітні проекти.
Однак серед громадських активістів, що взяли участь у дослідженні, є і такі, що займались громадською діяльністю до військового конфлікту, в основному їхня діяльність була пов’язана із контролем органів місцевої влади та юридичною діяльністю.

«Мы не были участниками каких-либо общественных организаций. И, по сути, все
беспокоились сугубо какими-то своими личными проблемами, возможностью получения
новой работы, заказов, отдыхов, и всё, что с этим связано. 14-й год, конечно, сделал
какой-то всплеск. И, как по мне, общественное движение поднялось совсем на новый уровень».

(Громадський діяч, м.Маріуполь)

2) Потреба забезпечити дотримання своїх прав, налагодження життя в нових кризових обставинах, можливість інтегруватись в нову спільноту для представників ВПО. Декілька громадських активістів – учасників дослідження є переселенцями і залучилися до активізму через необхідність забезпечення своїх прав та захисту інтересів своєї спільноти.
Більшість учасників дослідження відмітили, що переселенці в містах виступають потужним активізатором. З одного боку, власне ВПО часто є більш активними, ніж місцеві. З другого боку, навколо ВПО організувався потужний волонтерський рух, спрямований на допомогу та підтримку вразливих категорій населення, що постраждали від військового конфлікту.

«Значна частина ГО утворювалася на запит про вдоволення потреб цієї аудиторії чи з числа
переселенців. Це не дивно, бо люди приїжджали, поверталися в свої міста чи переїжджали в
нові. І рівень темпу і вдоволення було зовсім різне. І де ти міг себе реалізувати? В
громадському секторі чи в тому, щоб стати волонтером, отримати підтримку».

(Громадська діячка. Краматорськ. ВПО)

3) Об’єднання для захисту своїх інтересів та контролю органів міської влади. В Маріуполі та Краматорську досить активними сьогодні є і об’єднання підприємців, що об’єднуються в громадські організації для захисту своїх інтересів. Проте згодом їхня діяльність переростає і в ширші проекти міського розвитку. Такі організації, як правило, є більш фінансово незалежними.

4) Поштовх з боку організацій із інших міст, натхнення прикладом успіху інших, активізація культурного життя, нові освітні та культурні можливості, що виникли через посилення уваги до регіону. Окремо варто відзначити культурні громадські простори, що виникли в Слов’янську та Краматорську. Стимулом до їх створення стала освітня програма всеукраїнської організації, а також приклад інших міст. Сьогодні під впливом Краматорська та Слов’янська в багатьох містах Донецької та Луганської області відкриваються подібні простори, що об’єднують молодь та спільноти з культурної сфери. Стають майданчиком для взаємодії, освіти та обміну досвідом.

5) У відповідь на нові можливості громадська діяльність стає оплачуваною, що приваблює в громадський сектор більше людей. Учасники дослідження відзначають, що сьогодні в містах виникає значна кількість громадських організацій, в тому числі і у відповідь на активізацію грантової підтримки. Такі організації, як зазначають респонденти, не мають стратегічного бачення розвитку своєї діяльності, а орієнтують її відповідно до грантових програм, що існують сьогодні. Більш того, вони переконані, що такі організації зникнуть із припиненням грантової підтримки.

4.1.2. Transformation of civic activism from 2014

The mechanism of activation of public activities in 2014-2015 in response to the crisis over the past 3 years has been transformed. Based on the analysis of in-depth interviews with the representatives of civil society in Mariupol, Kramatorsk and Sloviansk, several trends in the transformation of social movements and initiatives launched in 2014 can be identified.

1. The decline of the volunteer movement and its transformation.

Activation of civic activity in 2014-2015 in the studied cities was primarily related to volunteering activities. However, in 2015, the essential need for volunteer and resource assistance to IDPs, military personnel, and the affected by the military conflict has decreased. The civil activists who actively joined the volunteer movement either ceased their activity or actively began to develop other fields, for example, to engage in educational activities and development of civil society. Some activists took up political activities or started working in local authorities. Some continue to engage in resource assistance but at a more professional level.

"There is a decline, of course, in any case, there is a decline.
The peak of activity was when there was a feeling of
the maximum danger. That is, at the same time, when one of the
districts of Mariupol fell under shelling, that was the time when the activity of society was,
in my opinion, probably, on the peak.
Because people actively participated in all spheres ... Just a certain
transformation took place. Some people from volunteers went to various charitable foundations.
And now they continue to work, but they get a fairly decent
salary for it ... There definitely is a decline, in any case, because the tasks become more
complicated. Those who
stayed understand very seriously that it is necessary to learn.
And many began the doing something and get
additional training because, in order to be on the wave, and to better
perform their tasks, to help their own city, accordingly, one needs to be developing, one has to
learn. Therefore, many have taken up courses, and spend their time
on training for themselves and of others".

(Civil activist, Mariupol)

2. Specialization and narrowing of the public organizations' activities.

With the development of social activities, the expansion of the needs of the audience, as well as the increased competition between NGOs, the NGOs with greater experience narrow the focus of their activities from more general to specific. Often there is a narrowing of the audience. However, such a narrowing provides the opportunity to provide better services and more effectively direct their activities to achieve the goal. The higher level of awareness among the non-governmental organizations, as well as the introduction of strategic, rather than tactical, practices, have become the driving force for these processes.

"And people who used to come to us for humanitarian aid, because they had nothing to eat,
no clothes to dress up, problems with medicines.
That is, they had the most basic needs. Now they come and study, they re-qualify...
And, again, seeing, both the transformation of our organization and the volunteer centre,
we also often help the settlers, we do not give them fish any more but a fishing rod.
So it is. Our tasks narrowed".
(Civil activist, Mariupol)

3. Professionalisation of NGOs.

With the growth of donor support for the development of civil society, new public activists have the opportunity to engage in community-based activities on an ongoing basis. Some organizations use this opportunity to grow and improve their organizational capacity, as well as to improve the quality of project implementation. The intensification of educational projects aimed at organisational development and strengthening of human capital of organizations gives rise to the growth of both the professionalism of their activity and of the influence of public organizations.

In the opinion of the study participants, a significant contribution to the development of civil society is also made by the programs and activities for the exchange of experience between organizations, especially with the possibility to travel around and beyond the country. Such measures also affect the level of education of organisations, as well as networking and co-operation between organisations in the region. Moreover, such an exchange of experience has an inspiring influence, both for those who get knowledge and for those who share their experiences. The growth of mobility of civil activists also affects the expansion of their horizons.

On the other hand, the public activists who joined the study indicate that there are such public figures who consider the possibility of receiving grant support as a means of earning. There are cases that while wishing to receive the grant support, the organisations that do not have a sufficient level of organisational capacity to undertake the implementation of the project, still take it even though they can not implement the project in a high quality way. The desire to get more funding often causes one organisation to attract more projects than it can perform, which also affects the quality of their implementation, the level of reporting. It also leads to the lack of qualitative planning and preliminary analysis of the needs of the audience and analysis of project results. It negatively affects organisational development and strengthening the capacity of civic organizations.

There are some restrictions for organizational development, mostly the complications of mobility between the cities in the region due to poor transport connectivity (this also applies to the quality of roads between the cities and the quality of the transport itself), especially in the Mariupol direction.

4. Reorientation of activity, change of focus and the emergence of new areas of activity in response to the current challenges and new community needs.

In response to new challenges and changes in the needs of urban dwellers, organisations also change their scope of activities. Moreover, there are new organizations. A striking example is the emergence and development of organisations working with IDPs, as well as the association of IDPs. Urban initiatives aimed at developing public spaces and comfortable cities appear in the cities. The development of hubs, public platforms and cultural spaces of a new type is an entirely new form of activity for the cities under study.

5. Saturation of public life.

Activation of the activities of public organisations, the growth of attention to cities from the side of donor organisations and the activity of all-Ukrainian organisations here have significantly intensified public life in cities. The number of events has increased significantly, but there has not been a corresponding increase in the audience of these events. On the other hand, there is no consistency between the topics and timing of events between organizations. The subjects of events are often repeated and they overlap one another. Thus, as respondents note, the people tend to visit these events less. The audience is not growing. Organisations are trying to expand or change the audience of their events by attracting young people and students to increase the number of event attendees. And the organisations that are beginning to explore the audience and its needs and organise appropriate events choose a more balanced approach. Thus, the need to maintain and engage the audience contributes to improving the quality of the activities of public organisations.

6. Decline or change in the scope of donor support.

After 2014-2015, the donor organisations have sent support to major cities in the East of Ukraine. However, over time, with changing needs and priorities, donors have changed direction and are now more actively beginning to support or develop other areas or to support other cities (for example, small and medium-sized cities). In the context of changing, donor support organizations must develop new strategies for financing and sustainable functioning.

"Since the beginning of 2015, Sloviansk was interesting, well, not that interesting - the
artists of modern Ukrainian culture began to travel to us, to bring culture. Now other cities
need more [support] than Sloviansk does, and we are not that popular with
visitors".
(civil activists, Sloviansk)

4.1.3. Sources of funding for organisations

Most non-governmental organisations from Mariupol, Kramatorsk and Sloviansk, that have participated in the study, have experience in obtaining funding from international donors. The issue of the grant support for public organisations has divided the respondents of the study. The majority has responded favourably to the possibility of receiving support for the implementation of their projects and noted the successful experience of grant support. There are organisations that do not need such support because they have worked out a diversified financing system. However, among the survey participants in all cities, there were those that treat the grant support of civic organisations and search for such opportunities negatively. Among the reasons for the negative attitude to obtaining grants there are several: firstly, a biased attitude towards the granters and the organizations receiving such support (they call these organizations "the grant-eaters"); secondly, the fear of dependence on the granter and the reluctance to report on the projects; thirdly, the negative experience of applying for a grant and the implementation of a grant project.

Public organizations also turn to other sources of funding, in particular, business support and philanthropists are used. This is especially true for organisations from Mariupol and Kramatorsk. Although the interaction of business representatives and public figures is selective. The entrepreneurs collaborate with organisations that have a long history of partnership or personal relationships with NGOs. For other organisations, such support is insignificant. According to one of the respondents, this may be due, inter alia, to the fact that entrepreneurs do not want to advertise their activities due to the negative experience of economic pressure and persecution that was characteristic of the previous government.

"Because often most of the business does not know about the problems in the city...
There are very few middle businessmen in the city who somehow help or have helped us, but there are.
The problem is that we, generally speaking, have very few middle-class entrepreneurs.
There are small businesses or large ones... I think that business secrecy is understandable...
Business is used to not being able to show itself. There are these definite fear and protrusion".

(Civil activist, Mariupol)

Mariupol and Kramatorsk also have public activists who have their own business. On the one hand, they are organised to protect the interests of entrepreneurs, on the other hand, they also engage in projects aimed at urban development. However, according to expert respondents, such public business representatives are only helping the public organisations to which they belong.

For those organisations that need business support, respondents advise the following: 1) address entrepreneurs with a specific and clear proposal; 2) before the proposal, it is necessary to analyse the interests of entrepreneurs, the proposal should correspond to their interests and values; 3) it is important to have personal contact.

4.2. Strategies for interaction between NGOs and city authorities. Assessment of the civil society representatives

According to the representatives of the civil society working in these cities and dealing with the issues of development of local self-government, the civil organisations operating in the cities under the type of interaction with the city authorities can be divided into four main types: 1) organisations who oppose the city authorities and do not cooperate with them; 2) opposition organizations that work with municipal authorities; 3) public organisations that are neutral in relation to the municipality and situationally interact with the authorities of the city; 4) public organisations that have direct or indirect links with representatives of city authorities and implement joint projects on a regular basis, as well as receive financial support from both the city and the large business operating in the city. Most non-governmental organisations that participated in the survey position themselves on this scale. Based on this positioning, they also formulate strategies for interaction with both local authorities and other non-governmental organisations. Most clearly this division is manifested in the discourse of civic organisations in Mariupol and is less characteristic of Sloviansk and Kramatorsk. The representatives of expert non-governmental organisations working in these cities indicate that the level of opposition of public organizations in the city depends on the level of political competition in the city, as well as the mono-functionality of the city and the level of communication between large businesses and local authorities. Thus, according to one expert, in Mariupol, unlike Kramatorsk and Sloviansk, there is a higher level of monopoly of power among the representatives of business elites of the city, respectively, and a greater concentration of the resource, therefore, a more actualized distinction between the public sector depending on their opinion towards the local authorities.

However, despite the self-positioning of civic organisations in relation to public authorities, the majority of civil society representatives who joined the study note the transformation of city authorities after 2015. Thus, they note that, despite existing problems, in comparison with previous years, city authorities become more open to collaboration.

"The city is open for interaction. They support initiatives, but I can not say
they support everything directly. They are completely open to a certain point or level, it
seems to me. Well, I guess, until the question does not concern money".

(civil activist, Kramatorsk)

"We do not interact in any way. That is, some of the projects we have, are
connected to establishing the dialogue. We periodically invite different structures
to come and attend events. The feedback, though, is extremely rare.
They invite us, time after time, to different round tables. Now we were
invited to a round-table concerning education".

(civil activist, Mariupol)

Among the main reasons for such changes, the representatives of civil society defined: 1) national changes in approaches to local self-government; 2) influence and control from the side of donor organisations that provide assistance to cities; 3) activation of civil society and proactive control by non-governmental organizations; 4) strengthening of political competition in cities; 5) positive experience of interaction with public organisations; 6) increasing the impact of social media on image politics.

"It seems to me, that they now saw that this is a plus if they interact with civic organizations".
(civil activist, Sloviansk)

The main forms of interaction between the representatives of civil society and city authorities are the implementation of joint projects, receiving financial support for projects implementation, participation in discussions and round-tables, working groups and commissions, joint work on normative documents, an invitation for public events. In recent years, cities have begun to form organisations that direct their activities to establish a dialogue and act as a kind of intermediaries.

In addition to interacting with the municipality, public organisations in Mariupol also interact with law enforcement agencies, in particular with the new patrol police. Such interaction takes place with an educational purpose and also aims at supporting and assisting the patrol police.

Despite positive changes in the development of the interaction between non-governmental organizations and local authorities, civil society representatives who participated in the study also point out the barriers that hinder the construction of a well-functioning interaction system. It is worth noting that these factors are characteristic not only for the cities of Donetsk and Luhansk regions but also for other cities of Ukraine.

Read more ...

До таких бар’єрів належать:

  1. Боязнь критики серед представників органів міської влади. Що в тому числі проявляється в бажанні залучити на свою сторону якомога більшу кількість активних діячів громадянського суспільства.
  2. Монополія на порядок денний. Активне залучення жителів та актуалізація лише тих проектів, що не передбачають протиріч між громадою та органами міської влади. Залучення жителів до тактичних, а не стратегічних питань. Таким чином, з одного боку відбувається зсув уваги жителів від більш нагальних, проте не настільки помітних проблем, до тактичного урбанізму, який дає швидкі результати та є більш наочними.
  3. Переконаність серед частини громадянського суспільства, що представники органів місцевої влади не розуміють користі від процесу залучення жителів, та впровадження чіткої вертикалі прийняття рішень.
    А міський голова він вважає, що, ну, я ж все для людей зроблю. Ну, що вони мені скажуть
    нового? Ну, лікарню відремонтувати. Це для міста треба? Треба… Але все одно він не
    розуміє, що от є вертикаль влади, яка була на заводі, там була чітка вертикаль влади,
    а міськрада це трішечки інше. (Громадський діяч, м. Маріуполь)
  4. Низький рівень довіри серед представників громадських організацій до органів міської влади, пов’язаний із прямим чи опосередкованим зв’язком органів міські влади та великим бізнесом в місті.
  5. Зрощування громадських та бізнес інтересів серед деяких громадських діячів. Так, в Маріуполі, Слов’янську, а особливо Краматорську є тенденція створення громадських організацій серед представників великого та середнього бізнесу. Це впливає на рівень довіри до громадських організацій з боку як органів міської влади, так і жителів.
  6. Попередній негативний досвід взаємодії. Для багатьох громадських діячів, що активізувались під час та після початку військового конфлікту, стимулом активізації стало саме відчуття неспроможності органів міської та державної влади оперативно вирішувати нагальні потреби. Так, громадянське суспільство деякий час дублювало діяльність органів місцевої влади. Багато представників громадських організацій, що взяли участь у дослідженні відмічають, що це досвід навчив їх не сподіватись на підтримку, а розраховувати виключно на свої сили.
  7. Боязнь громадських організацій бути використаними органами місцевої влади з метою власного піару. Це відчуття з боку ГО також пов’язане з відсутністю досвіду співпраці, а також із недовірою.
  8. Відсутність налагодженої системи комунікації між органами місцевої влади та ГО. Відсутність практик раннього залучення до процесу прийняття рішень. Відсутність комунікаційної стратегії інформування широкої громадськості на ранніх етапах.
    Вот у нас есть провал по коммуникации. Поэтому тут в большей степени, наверное,
    проблема общения администрации и общества в отсутствие коммуникации, или в очень
    слабой коммуникации... Чаще общаться, чаще говорить о своих планах, чаще рассказывать
    о каких-то перспективах, или то, что они планируют сделать. Чаще предлагать
    мариупольцам участвовать в этом, а не ставить их перед фактами.
    (Громадський діяч, м. Маріуполь)
  9. Низький рівень комунікаційної культури, як серед представників громадянського суспільства, так і серед представників органів міської влади. А також навиків конструктивної критики серед представників громадянського суспільства. Закритість до реального діалогу та відсутність бажання реально домовитись, що проявляється з обох боків.
  10. Реактивність, а не проактивність діяльності органів громадянського суспільства, а також органів міської влади. Так, представники НУО часто переконані, що найбільш дієвими для відстоювання власної позиції є акти прямої дії – мітинги. А представники органів міської влади починають діалог лише після того, як активісти починають критикувати рішення в ЗМІ чи соціальних мережах, а не запрошують до діалогу до прийняття рішення.
  11. Прихована конкуренція між ГО та органами публічної влади. Серед представників громадянського суспільства є переконання, що причиною відсутності залучення НУО до процесів прийняття рішень та спільної реалізації проектів є відчуття конкуренції з боку органів міської влади за підтримку жителів міста. Цей бар’єр також є свідченням недовіри одне до одного.
  12. Відсутність комунікаційного майданчика як онлайн, так і офлайн, де представники ГО та органи міської влади могли б взаємодіяти та ділитись досвідом. Хоча сьогодні в Краматорську та Маріуполі з’являються ініціативи організації таких майданчиків.
  13. Монополізація ЗМІ в містах. Неспроможність опозиційних громадських організацій розказати про свою діяльність для широкої аудиторії.
    Ми просили дати можливість громадськості, організаціям, котрі діють саме в Маріуполі,
    щоб можна було освітлювати їх діяльність. Хоча би розповісти людям, що є ГО. Дайте
    можливість це донести до людей. Нам відповіли «ні».
    (Громадська діяльність, м. Маріуполь).
  14. Вибірковість в налагодженні взаємодії з боку представників органів міської влади. Співпраця відбувається лише з тими організаціями, з якими вже є позитивний досвід взаємодії.
  15. Визначальна роль особистих контактів з представниками органів міської влади для реалізації проекту, налагодження взаємодії, а також впливу на процес прийняття рішень. Таким чином, система залучення ГО до міського управління є непрозорою.
  16. Низький рівень юридичної обізнаності серед деяких представників громадянського суспільства в діяльності органів міської влади та розподілу сфер відповідальності.
  17. Відсутність системи поінформованого прийняття рішень, а також обґрунтування рішень серед представників органів міської влади. Що в свою чергу впливає на рівень довіри та легітимність цих рішень.
    Через те, що ніякий аналіз не проводився, скільки тих молодіжних центрів треба…
    Концепція "Гідна країна для гідних людей" – створити 85 центрів до 85-річчя області. Для
    мене це неадекватно.(Громадська діячка, ВПО, м. Краматорськ)
  18. Недієвість наявних механізмів залучення ГО до міського управління, що першочергово проявляється в недієвості громадських рад у досліджуваних містах за оцінками як експертів, так і представників НУО в містах.

4.3. The role of international donors in the development of civil society in Mariupol, Kramatorsk, Sloviansk and other cities of Donetsk and Luhansk regions

According to the results of the in-depth interviews, most of the organisations that participated in the study had experience in interacting with international donor organisations and received funding for their activities. Public organisations receive funding for: organisational development, development of human capital of the organisation, rental of premises, provision of material and technical base, educational programmes and implementation of their projects. Organisations have both an experience of one-time support and a permanent interaction with donor organizations. The NGOs receive financial support on a general basis, as a result of the participation in the competition, and receive targeted support from the donor organization on the initiative of the donor.

Both participants of the study and experts acknowledge the positive impact of the activities of international donor organisations in cities. However, there are barriers to such interaction. These aspects of the international organizations' influence on the development of NGOs in cities we will consider further.

Read more ...

Серед основних впливів діяльності таких організацій учасники дослідження зазначили:

  1. Створення сприятливої інфраструктури для розвитку Громадянського суспільства:
    1. Донорська підтримка дає можливість організаціям громадянського суспільства в досліджуваних містах;
    2. Посилення локальних незалежних ЗМІ. Донорська підтримка дала можливість порушити монополію на доступ до засобів масової інформації в регіоні, що позитивно впливає на рівень демократизації та донесення альтернативних думок до містян;
    3. Розвиток інфраструктури просторів та хабів для розвитку міських ініціатив. Створення таких платформ дає можливіть посилювати взаємодію між організаціями, а також підтримати нові ініціативи, що мають потребу в приміщенні для зібрань, освіті та налагодженні контактів з іншими НУО та органами місцевої влади в містах.
  2. Посилення організаційної спроможності організацій громадянського суспільства та розвиток людського ресурсу в громадській сфері:
    1. Завдяки програмам, підтриманим донорськими організаціями, представники громадянського суспільства долучились до освітніх програм, спрямованих на посилення діяльності ГО, їхнього впливу на процеси прийняття рішень, посилення сталості реалізованих проектів, рівня обізнаності в основах «хорошого врядування» та методах контролю та взаємодії з органами міської влади, ведення проектів та залучення жителів до реалізації проектів тощо;
    2. Участь у грантових програмах передбачає написання проектів, проектний менеджмент та підготовку звітів за реалізованими проектами. Саме вимоги донорських організацій позитивно впливають і на рівень ведення відповідної діяльності. Більш того, багато донорів реалізовують і освітні програми, спрямовані на підвищення якості проектної діяльності організацій;
    3. Завдяки програмам, що передбачають реалізацію спільних проектів ГО та органів міської влади, проектів за участю декількох ГО, міські організації набули досвіду кооперації та взаємодії з органами міської влади та іншими ГО;
    4. Завдяки освітнім програмам, а також реалізації проектів у містах з ГО з інших міст налагоджуються практики обміну досвідом, а також посилення мережування серед громадських організацій на національному рівні;
    5. Сама взаємодія представників НУО та донорських організацій підвищує рівень культури роботи організації, а також кругозір її учасників.
  3. Розвиток демократичного міського управління, а також оновлення міської інфраструктури:
    1. Учасники дослідження підкреслюють важливу роль донорських організацій у відновленні міської інфраструктури;
    2. Запорукою отримання фінансової допомоги від донорських організацій муніципалітетами є налагодження прозорого та демократичного врядування в містах. Таким чином, муніципалітети зацікавлені в реалізації відповідних програм та проектів;
    3. Посилення контролю діяльності муніципалітетів міжнародними організаціями пов’язане із виділенням фінансів для міст. Це в свою чергу також впливає на більшу прозорість діяльності органів міської влади.

Окрім прямого впливу діяльність донорських організацій в досліджуваних містах також має опосередкований вплив. Завдяки діяльності міжнародних організацій в містах Донецької та Луганської області тут починає більш активно розвиватись інфраструктура в сфері послуг. Поява нових закладів харчування, проведення вільного часу та культури впливає і на зміну стилю життя мешканців міст, особливо молоді. Учасники дослідження відмічають, що жителі почали проводити більше часу поза домом. Більш того, присутність у місті іноземців або українців з різних міст також підвищує рівень толерантності та терпимості місцевих жителів до «інакшості» та «незвичності». Учасники дослідження також відмічають і важливий вплив донорських організацій на пожвавлення культурного та громадського життя в місті, створення «практик альтернативного проведення вільного часу», підвищення загального рівня освіченості жителів. Змінилось і ставлення до громадської діяльності від нерозуміння до підтримки.

З другого боку, присутність в містах офісів міжнародних організацій та донорського фінансування вплинуло на вартість послуг, особливо вартість оренди приміщень.

Окрім позитивного впливу діяльності міжнародних донорських програм у досліджуваних містах представники громадянського суспільства під час дослідження звернули увагу і на деякі перепони та недоліки в їхній діяльності.

Основними бар’єрами взаємодії ГО з донорськими організаціями та проблемами в реалізації донорських проектів є:

  1. Необізнаність в основах ведення комунікації з донорськими організаціями, основ проектної роботи, написання грантових заявок та ведення звітності серед представників «молодих організацій». Ці знання та навички організації отримують з досвідом. Тому для донорських проектів важливо мати освітню складову перед початком реалізації проекту;
  2. Відсутність людського та часового ресурсу на пошук грантів та написання заявок;
  3. Невміння розрахувати організаційні спроможності громадських організацій, що подаються на грантові проекти. Організації, що подаються на гранти та отримують їх часто, не можуть якісно реалізувати проект через відсутність необхідного людського ресурсу чи досвіду;
  4. У випадку реалізації грантових проектів у містах громадськими організаціями з інших міст, організації часто не розуміють контексту та не мають партнерів у цих містах, що суттєво впливає на якість реалізованих проектів, а також рівень їхньої актуальності;
  5. Відсутність практик дослідження потреб жителів та зацікавлених груп серед громадських організацій, а також відсутність відповідних вимог впливає на якість поданих заявок та рівень актуальності реалізованих проектів.

Діяльність донорських організацій в містах Донецької та Луганської області також має і негативний вплив на діяльність громадянського суспільства в містах, відповідно до оцінок учасників дослідження. Серед таких викликів найбільш згадуваними є:

  1. Великий обсяг грантової підтримки створює умови залежності громадських організацій від одного джерела фінансування. Це супроводжується відсутністю досвіду стратегічного планування та диверсифікації фінансування, а також зміною пріоритетів діяльності донорських організацій. Таким чином, створюється загроза розвитку громадського сектору в умовах зниження фінансування. Залежність організацій від грантової підтримки впливає і на якість реалізованих проектів. Оскільки для свого стабільного функціонування організації потребують отримувати грантову підтримку одна за одною, щоб уникнути періоду без фінансового забезпечення, громадські організації часто завершуючи один проект починають новий. Це впливає на якість звітування, зменшує рівень моніторингу та рефлексії результатів проекту. Що відображається і на їхній якості.
  2. Через збільшення обсягів фінансування в містах з’являються організації, орієнтовані виключно на отримання грантових коштів. Для таких організацій це стає формою заробітку для їхніх учасників. Діяльність таких організацій не є сталою, як і результати їхньої діяльності. Із зникненням фінансування зникнуть і такі організації. Однак витрачений ресурс на їхній розвиток також не буде мати відповідний вплив на становлення громадянського суспільства. Більш того, бажання отримати фінансування часто у таких організацій впливає на низьку критичність в оцінці власної організаційної спроможності. Так, виникають організації, що беруться за проекти, які неспроможні виконати якісно. Це впливає на рівень довіри до громадянського суспільства в цілому.
    З другого боку, така ситуація впливає і на політику самих донорських організацій, що надають перевагу “більш досвідченим” організаціям із тривалою грантовою історією. Респонденти відзначають, що часто такими організаціями є організації, що є більш “лояльними” до органів міської влади. Таким чином, з одного боку, донорські організації “перестраховуються” та підтримують організації, що обов’язково реалізують проект, однак, з другого боку, молоді організації, що дійсно зацікавлені в своїй діяльності, втрачають можливість підтримки своїх проектів.
  3. Відсутність гнучкості міжнародних донорських програм у часі реалізації проектів та обсягах фінансування. Ситуація в містах Донецької та Луганської областей інтенсивно змінюється, змінюються і потреби. Донорські ж програми часто є довготривалими, і напрям не може змінюватись. Таким чином, відбувається розподіл фінансування невідповідно до існуючих потреб. Відсутність гнучкості донорських проектів має негативний вплив і на якість їх реалізації. Так, учасники дослідження наводили приклади, коли в конкурсі на отримання грантових коштів брали участь слабкі та необґрунтовані проекти. Однак, не маючи можливості оголошення додаткового конкурсу, грантодавці все ж обирали переможців. У результаті такого фінансування було реалізовано проекти низької якості. Це в свою чергу також впливає на рівень довіри до ГО та рівень задоволеності їхньою діяльністю з боку жителів міста.
  4. Низька скоординованість програм та проектів, запроваджених різними грантодавцями. Особливо це стосується освітніх програм. Учасники дослідження зазначали, що існують випадки, коли одночасно в містах проходять схожі за напрямком та тематикою тренінги. Аудиторія у цих освітніх програм майже завжди одна й та сама. В результаті спостерігається низький рівень участі в одному з проектів. А також перенасичення освітніх програм в певній сфері, натомість відсутність програм в інших.
  5. Нерівномірний розподіл фінансування між великими та малими організаціями. В містах Донецької та Луганської області реалізують свої проекти як великі всеукраїнські організації та міські організації, що мають підтримку від муніципалітетів, так і нові невеликі локальні ініціативи. Оскільки донорські організації часто потребують підтвердження ресурсної спроможності реалізувати проект, а також відповідний досвід, пріоритет у наданні підтримки надається саме більш великим та досвідченим організаціям, тоді як «молоді» та невеликі організації не отримують такої підтримки. Таким чином відбувається посилення сильних гравців, а молоді організації мають менше шансів отримати фінансування, хоча можуть більше її потребувати. Виходом можуть бути програми, що будуть сприяти кооперації таких організацій.
  6. Нерівномірний розподіл фінансування між великими, середніми та малими містами. Експерти, що взяли участь у дослідженні, зазначають, що сьогодні існує висока концентрація уваги саме на великих містах. Громадське життя тут часто перенасичене. Тоді як є малі та середні міста, що не мають жодної підтримки, і громадянське суспільство тут не розвивається, хоча і потребує цього.
  7. Розвиток явища «тренінгового туризму». Громадські організації відмічали, що із розвитком освітніх можливостей для ГО із покриттям всіх витрат, вони почали помічати, що якість учасників почала знижуватись. Зріс відсоток учасників освітніх програм, що не вмотивована отримати нові знання, а долучається до тренінгу через можливість подорожувати чи з іншою метою. З одного боку, це впливає і на рівень мотивації організаторів, і на ефективність проекту. Однак такі освітні можливості для менш вмотивованих саме на навчання учасників мають і позитивний вплив на розширення світогляду, а також посилення соціального капіталу громадських діячів.

З метою розробки рекомендацій для подолання цих бар’єрів мною також був проаналізований позитивний досвід реалізації діяльності донорських організацій в містах за оцінками представників громадянського суспільства. Розглянемо основні практики діяльності донорських організацій, що сприймаються як позитивні та оцінюються як такі, що варті наслідування:

  1. Консультації з місцевими ГО про їхні потреби та потреби міст. Більш того, деякі організації проявляють особисту ініціативу і реалізують адвокаційні кампанії, спрямовані на донесення потреб міста до донорських організацій. Впровадження моніторингу потреб громадських організацій потребує залучення професійних дослідників, оскільки реалізація вдалих проектів базується на виявлених реальних, а не декларативних потребах.
  2. Запровадження практики збору відгуків та самооцінки організації за результатами проекту. Це необхідно для того, щоб громадські організації впроваджували практики моніторингу результатів своєї діяльності, а також практикували саморефлексію проектів.
  3. Запровадження необхідності для отримання грантової підтримки дослідження потреб цільової аудиторії перед початком проекту, а також якісного моніторингу та збору відгуків від ЦА за результатами проекту.
  4. Підтримка локальних організацій та впровадження для них малих грантів над великими, які будуть спроможні реалізувати саме малі та «молоді» громадські організації.
  5. Впровадження практики освітніх програм з проектного менеджменту, до- та післяпроектного моніторингу, написання звітності для організацій, що отримують грантову підтримку.
  6. Підтримка освітніх програм, що першочергово орієнтуються на надання практичних знань, заснованих на реальному досвіді. Більш того, найкраще спрацьовують такі програми, що передбачають окрім теоретичних блоків, ще й не відтерміновану в часі апробацію отриманих знань. Це можуть бути стажування в інших громадських організаціях, або навчання, що супроводжується практичною реалізацією проекту, або експертна підтримка та консультування під час реалізації грантового проекту.
  7. Створення бази даних про всі наявні грантові можливості для організацій, переліку організацій, з якими є можливість реалізувати спільний проект, а також переліку експертів, яких можна залучити до проекту. Такі онлайн-ресурси сьогодні вже починають реалізовуватись, однак вони потребують удосконалення та подальшої підтримки.
  8. Надавати грантову підтримку всеукраїнським організаціям або організаціям, що походять не з міст реалізації проекту лише за умови партнерства з локальною НУО. Більш того, ця НУО має бути зазначена вже на етапі подання заявки.

4.4. Strategies to build interaction among the representatives of non-governmental organizations in Mariupol, Kramatorsk and Sloviansk

The practices of interaction of civic organizations, the level of cooperation and coordination of their activities reflect the level of maturity of civil society. The development of cooperation, the construction of movements and coalitions enables NGO representatives to have a greater influence on the decision-making process in cities and to formulate city-based policies founded on the values of civil society. Nowadays, in cities of Donetsk and Luhansk regions, with the support of international donors and all-Ukrainian public organizations, attempts are being made to create coalitions and public platforms at the local and regional levels. From the beginning of 2015, public organizations of the studied cities were involved in the work of at least 9 coalition, movements and platforms of NGOs. Most of these coalitions are aimed at supporting policies and protecting rights targeted at residents of Donetsk and Luhansk regions, IDPs and ATO veterans, as well as other people who have suffered from the armed conflict. The most well-known such coalitions are Coalition Justice for Peace at Donbas and Coalition Donbas Civil Belt. These coalitions are both situational and permanent. The public organizations of Donetsk and Luhansk regions also joined the all-Ukrainian coalition of NGOs aimed at introducing reforms in Ukraine and Ukrainian cities. These associations include the RPR, the Urban Movement of Ukraine. However, how successful are the practices of cooperation and interaction of NGOs in the studied cities nowadays? Does the development of such coalitions actually have a development potential? In the study, experts and NGO representatives were asked to evaluate the level of readiness of civic organisations in Mariupol, Kramatorsk and Sloviansk to cooperate and jointly implement projects.

According to the results of the research on the question of cooperation, the majority of the investigated organisations gave a positive answer. So most of the organisations that participated in the study have experience of working with other non-governmental organisations. On average, organisations mention 2-3 public organisations with experience in joint implementation of projects. Most of the partner organisations have hubs and community platforms, as they serve as a platform for interaction and communication among civic organisations.

The strategy of developing interaction between civic organisations in Mariupol, Kramatorsk and Sloviansk can be characterised as follows:

  1. situation-based, not systematic interaction. Civic society organisations interact from time to time if needed, but do not have vision and partnership development strategies. Moreover, the development of the interaction is based on personal relationships and recommendations.
  2. Most organisations declare the need to build a systemic interaction between organizations. However, there is no understanding of the ways of its implementation. The goals and objectives of such cooperation are not clearly defined.
  3. The high level of co-operation at the city and intercity level has public platforms, cultural spaces and hubs.
  4. There is a sense of competition among civil society organisations. Moreover, most of the participants in the study were unable to explain the reasons for such a competition structurally. So they indicated that competition is likely to occur for resources (both financial and human), for ideas (distrust of others and reluctance to share ideas), as well as for the audience (the desire for self-realization through popularity among the population, competition for attention). At the same time, the representatives of NGOs say that the current grant support in cities is sufficient and they do not compete for resources with other organisations. Moreover, all participants of the study noted that they do not compete with others and are inclined to interact, but other organisations compete with each other. Thus, in the organisation's discourse, there is such an image of "closeness of others for the interaction" which prevents the establishment of interaction.
  5. Most non-governmental organisations have a positive experience in implementing joint projects. Such cooperation takes place with two to five organisations.
  6. The lack of practice of coordinating the project themes and project directions, even if a joint TA (target audience) is in place. As a result, the similar projects overlap in time reducing the level of attention to the activities of organisations.
Read more ...

Стратегії пошуку партнерських організацій для взаємодії:

  1. Представники організації здебільшого співпрацюють лише з тими організаціями, з якими вже мають позитивний досвід взаємодії або особистий контакт. До нових організацій звертаються лише за відсутності необхідних компетенцій серед «перевірених партнерів».
  2. Пошук «нових партнерів» здійснюється на основі рекомендацій та за рекомендаціями в соціальних мережах (ФБ).
  3. Знайомство з організаціями також відбувається на спільних заходах, тренінгах, програмах з обміну досвідом, що відбуваються, найчастіше, в інших містах.

Таким чином, громадські організації Маріуполя, Краматорська та Слов’янська розбудовують взаємодію, спираючись на вже існуючий досвід та контакти. До розбудови взаємодії з новими громадськими організаціями вони сьогодні є менш відкритими.

Бар’єри в налагодженні партнерської взаємодії з іншими громадськими організаціями:

  1. Низький рівень довіри до інших. Представники громадських організацій довіряють лише «перевіреним організаціям», таким, з якими вже мали досвід взаємодії. Оскільки більшість організацій, що взяли участь у дослідженні, активізували свою діяльність під час початку військового конфлікту, більшість організацій, яким довіряють громадські діячі – це організації-партнери по волонтерській діяльності. Також партнерства налагоджуються і під час програм обміну досвідом на основі особистих контактів. Тобто спочатку відбувається налагодження особистої довіри.
  2. Низький рівень поінформованості організацій про діяльність одне одного.
  3. Розділення громадських організацій на основі підтримки чи опозиції до органів міської влади. Організації з цих протилежних категорій не бажають співпрацювати. При чому представники організацій часом приписують відповідні статуси на основі свого суб’єктивного досвіду. Більшість респондентів мали досвід співпраці із органами міської влади і одночасно більшість зазначили про свій або нейтральний, або опозиційний статус. Однак приписували статус «провладної організації» і тим, хто позиціонує себе також як нейтральну. Таким чином, є підстави вважати, що така розрізненість організацій формується значною мірою на основі суб’єктивного ставлення одне до одного та більше на недовірі чи чутках, ніж на реальних підставах для конфронтації.
  4. Розбіжності в підходах до реалізації проектів, а також в методах адвокації та впливу на процес прийняття рішень. Сьогодні розбіжність полягає в різних стратегіях впливу на органи влади, наприклад – за допомогою акцій прямої дії чи через систему послідовного обґрунтування рішення на основі аналізу даних та нормативних документів. Розбіжності також ґрунтуються на основі способів комунікації та самопозиціонування. Більшість організацій, що долучились до дослідження, ставляться до кооперації дуже відповідально і для них важливо бути впевненими в своїх партнерах, в тому числі і в їхній репутації та самопозиціонуванні.
  5. Ідеологічні розбіжності.
  6. Негативний досвід спільної реалізації проекту через невиконання іншою стороною зобов’язань. Представники громадських організацій розраховують лише на власні сили та вважають, що покладатись на інших – це високий ризик для якості реалізації проекту. Більшість учасників дослідження зазначали, що для них особиста репутація як громадського діяча є вкрай важливою і взаємодія з організаціями, що можуть неякісно виконати свою роботу або скомпроментувати проект, є дуже загрозливою саме для репутації. З другого боку, відповідний наратив з боку ГО може свідчити знову ж таки про низький рівень довіри одне до одного та відсутність практик делегування відповідальності між організаціями, що не мали спільний позитивний досвід взаємодії.
  7. Відсутність спеціалізації між організаціями. Всі організації займаються всім. Таким чином часто не виникає потреби до кооперації. Оскільки організація на себе бере всі функції, які потрібні в проекті, навіть якщо інші організації є більш компетентними.
  8. Низький рівень довіри до «інших», «нових» організацій. Щоб заслужити довіру до себе в місті, організація має напрацювати авторитет та реалізувати декілька успішних проектів. Через це нові громадські організації є ізольованими від діяльності більш досвідчених організацій в містах. Яскравим прикладом є низький рівень залучення переселенців (організацій-«переселенців» та об’єднань переселенців) до реалізації спільних проектів із міськими організаціями. Натомість організації переселенців активно між собою взаємодіють. Таким чином, міські громадські організації втрачають потенціал посилення своєї діяльності як ресурсно, так і досвідно, оскільки сьогодні ГО переселенці мають потужний потенціал та ресурс для розвитку.
    «В нас немає контактів особистих. Тому що ми нікого не знаємо. Ми приїхали, тільки
    починаємо спілкуватись, знайомитись. Вони одне одного знають, вони постійно
    підтягають, запрошують. А нас не запрошують, тому що «ми з вами тільки сьогодні
    познайомилися». Взяли участь в якомусь заході і розійшлися...»
    (Громадська активістка, ВПО, м. Краматорськ)
  9. Відсутність стратегій на організаційному рівні розбудови взаємодії з іншими громадськими організаціями. Відсутність сталого підходу до розбудови такої взаємодії.
  10. Низький рівень умінь та навиків ведення діалогу та розбудови взаємодії між організаціями. Причинами цього є неусвідомлення своїх потреб, ресурсів та можливості для розбудови взаємодії.
    «Бар'єр, для мене він один. Це така відкритість в головах людей через те, що у нас є
    організації в центрі, 5 хвилин пішки, одна від одної, але вони не ходять один до одного, не
    спілкуються, не відкриваються. Є така місцями конкуренція: “о, не хочемо, щоб про наші
    ідеї хтось дізнався”… Не готові просто люди співпрацювати. Бо співпрацювати це теж
    насправді компетенція, – треба знати, що ти хочеш, що ти вмієш, що тобі треба. І не всі
    організації зараз на цьому етапі, що вони розуміють свою силу і свої потреби. Бо коли ти
    розумієш, то це простіше. Для мене, звичайно, це освітнє питання. Треба працювати з людьми…»
    (Громадська діячка, ВПО, м. Краматорськ)
  11. Закритість на своїх проектах та відсутність часу та ресурсів серед організацій для розбудови взаємодії. Робота над налагодженням системної кооперації потребує як людських, так і часових ресурсів.
    «В Маріуполі, мабуть, повинен пройти деякий час. Тому що ця думка вже в багатьох виникає,
    як же нам скоординувати свої дії. Але є такий момент... Мабуть, якщо організації
    працюють з якимись грантами, то можливо є якась конкуренція... Знову ж таки, є
    репутаційний якийсь момент… Взагалі, ми прийдемо до цього. Деякі проекти реалізуємо
    спільними зусиллями. Наприклад, фестиваль «з країни в Україну» в нас проходив. Тобто всі
    громадські активісти, організації, хто бажав, був задіяний… Ну поки що, мабуть, до цього
    треба трошки дорости, тому що ну три роки, навіть 2 роки дуже малий термін…»
    (Громадська діячка, м. Маріуполь)

4.5. Interaction with organisations from other cities

After 2014, NGOs from other cities of Ukraine and all-Ukrainian organisations have been active in the cities of Donetsk and Luhansk regions. Representatives of NGOs from Mariupol, Kramatorsk and Sloviansk treat their activities differently. The estimates of the activities of such organisations range from absolutely negative to absolutely positive.

The study participants noted that non-local CSOs, implementing their projects in the studied cities can be divided into several types: the NGOs that operate here on a permanent basis and have long-term projects; public organisations with representative offices; and the so-called "parachutists" public organisations, those implementing one project here and leave the city. Only two first types of organisations have a positive attitude from the local NGOs. There is a very negative attitude among representatives of local civil society towards the last type of NGOs. The main reasons for such an attitude are that these "parachutist" organisations do not usually understand the context of cities, nor do they monitor the results of their activities. Thus, the representatives of local public organisations have the impression that these organisations have no interest in the city as a whole, but simply want to implement the project here, receive their financial support and nothing more.

Special attention is paid to non-local civil society organisations that became local, the so-called displaced organisations and associations the displaced, that is, such organizations that have moved from temporarily occupied territories or have been formed from the IDPs. These organisations operate on a permanent basis in the city and often direct their activities to the development of the region. As a rule, such organisations have a significant amount of resources - human capital, work experience and knowledge, in particular, the high level of legal awareness, as well as social capital and financial resources. Interacting with such organisations, potentially for local NGOs, provides an opportunity for new experiences, knowledge and skills sharing, as well as access to wider funding sources. However, the study showed that the process of integration of the displaced organisations and the establishment of their interaction, both with local NGOs and with local authorities, is rather slow and still unfinished. The IDP organisations mark their feelings of exclusion from the process of interaction. Often, such organisations interact to a large extent with each other or with organisations from other cities. It should be noted that the integration of the activities of these organisations will enable the strengthening of civil society in the cities of Donetsk and Luhansk and should be one of the priority directions. At present, the resources of these organisations are not being used to the full extent to enhance the capacity of civil society in cities.

"The bonds are established here. And we have arrived from another city
with a different rhythm. And for some time, this division "us-them" was very noticeable.
Once, I was even told that "You are from here, a local, was born here and returned,
so that still OK. Not like those who came here".

(civil activist, IDP, Kramatorsk)

Read more ...

Серед позитивних факторів впливу таких громадських організацій учасники дослідження зазначають:

  1. Діяльність таких громадських організацій в містах – це можливість для обміну досвідом, культурного обміну. Громадські організації з інших міст приносять нові знання та «інший досвід» в громадське поле, привносять і нові підходи до роботи та пожвавлюють громадське життя в місті, розбавляючи та оновлюючи його.
  2. Діяльність таких організацій в містах – це можливість для локальних організацій побудувати нові партнерства та розширити свій соціальний капітал.
  3. Участь у міських проектів загальноукраїнських організацій підвищує увагу до самих проектів. Це також і можливість розказати про місто та міські проекти ширшій аудиторії.
  4. На перших етапах активізації громадянського суспільства в 2015 роках в досліджувані міста приїздили громадські організації, що були більш досвідчені за місцеві організації. Взаємодія з ними значно підсилила поле громадянської культури в місті, дала можливість реалізувати важливі проекти, що запустило в місті майданчики для громадського діалогу та взаємодії громадянського суспільства. Серед таких проектів є створення хабів та платформ громадських та культурних ініціатив в усіх досліджуваних містах, запровадженні незалежних ЗМІ, а також проектів, пов’язаних із залученням жителів до міського управління.
  5. Присутність представників громадських організацій з інших міст також має і важливий вплив загалом на культуру в місті. Жителі інших міст приносять в міста іншу культуру. Постійна присутність в місті «інших» впливає позитивно на толерантність та терпимість місцевої спільноти загалом.
    «Меня приглашают в Черкассы, я смотрю, как у них там устроено, как они проводят, что
    интересно там. И тоже много для себя там подмечаю. Они меня приглашают, чтобы я
    поделился своим опытом. И такое взаимодействие, как по мне, значительно более эффективное».
    (Громадський діяч, м. Маріуполь)
    «Дуже позитивно впливають у будь-якому випадку. Тому що місто просинається. Раніше це
    все було десь там, я не знаю, в Києві лише. А у нас був завод. Депресія і завод».
    (Громадська діячка, м. Слов’янськ)

Яким чином немісцеві ГО налагоджують контакт з місцевими? Основним джерелом знайомств є фейсбук. Більшість організацій звертаються за допомогою саме через ФБ. Найбільш ефективно таке звернення працює на основі рекомендацій та порад від інших організацій, що вже мали досвід пліднї взаємодії. Важливим інструментом налагодження контактів є особисті знайомства представників громадських організацій на заходах в інших містах чи закордоном.

На основі результатів дослідження ми можемо виділити основні бар’єри, що перешкоджать налагодженню взаємодії місцевих громадських організацій та організацій з інших міст:

  1. Упереджене ставлення локальних громадських організацій до «нових організацій». Рівень довіри до незнайомих організацій серед місцевих є невисоким. Громадські організації з інших міст, що реалізовували свої проекти в Маріуполі, Краматорську та Слов’янську зазначають про насторожене ставлення до них під час першого знайомства. Довіру серед місцевих ГО необхідно «заслужити» – показати, що реалізований в місті проект має на меті в першу чергу покращити місто та піде на користь місту. Однак після налагодження «першого контакту» взаємодія з місцевими громадськими організаціями відбувається досить плідно. Локальні ГО допомагають і з контактами з органами місцевої влади, і з запрошенням жителів взяти участь у заході, допомагають і порадами та рекомендаціями щодо кращої стратегії реалізації проекту.
  2. Відсутність практики консультування та залучення місцевих ГО до розробки проекту. Найчастіше НУО з інших міст приїжджають в місто та налагоджують контакт з місцевими вже на етапі реалізації проекту, коли вони вже мають план дій та фінансування. Таким чином, місцеві громадські діячі залучаються до проекту лише як учасники або його виконавці. Проте вони мають обмежений вплив на процес прийняття рішень щодо саме стратегії та наповнення проекту. Часто такі проекти не відповідають реальним потребам міст, а також і їхньому контексту. Часто виникають ситуації, коли запропонована активність дублює вже існуючі проекти в місті.
  3. Відсутність гнучкості та відкритості результату проекту. Представники місцевих ГО розказували про ситуації, коли досить відомі всеукраїнські ГО приїжджають в місто реалізовувати проект і організовують подію з громадських консультацій, однак в результаті у представників місцевої громади залишається враження, що вони так і не змогли вплинути на процес прийняття рішень, і реалізований проект не відповідає реальним потребам жителів.
  4. Неорганізованість діяльності деяких ГО, що реалізують тут свою діяльність. Наприклад, несвоєчасне попередження про проект або звернення за допомогою в останній момент. А також важливим негативним фактором є низька якість проекту, що реалізується. Це негативно відображається і на мотивації місцевих ГО взаємодіяти з ГО з інших міст. Що негативно впливає і на рівень довіри до ГО з інших міст.
  5. Часто зустрічаються ситуації, коли немісцеві ГО залучають до свого проекту місцеві ГО. Радяться з ними, використовують їх соціальний капітал. Місцеві ГО відчувають важливість цього проекту та можливість вплинути на його хід та результат, тому активно допомагають в реалізації. Однак у рамках бюджету проекту оплата праці місцевих ГО не передбачена. Таким чином, місцеві громадські організації допомагають на волонтерських засадах. Коли таких проектів небагато – це сприймається «нормально», однак з часом, коли кількість таких проектів зростає, відсутність фінансування демотивує місцеві ГО, оскільки часто організація процесу на місцях покладається на них. Таким чином відбувається знецінення ресурсу та вкладу місцевих ГО в проект.
    «А буває так, що отримав на регіон, і шукає тут собі партнера на реалізацію. Ми кажемо
    вибачте, є в нас своя діяльність. Іноді видається, що вони заходять, і потім реалізацією
    займаються локальні організації. Це погано. Тобто видається, що вони забезпечують
    логістику таким чином, використовують ресурс для себе. Тобто вони написали проект -
    «для нас без нас». Навіщо таке робити, виникає багато питань».

    (Громадська діячка. м. Краматорськ)

 

Представники громадських організацій, що взяли участь в дослідженні, запропонували рецепт реалізації успішного проекту в містах Донецької та Луганської області організаціями з інших міст. Поради є досить простими:

  1. Раннє залучення місцевих ГО. Важливо починати шукати партнерів у містах ще на етапі створення заявки та написання проектів. Це дасть можливість, з одного боку, врахувати місцевий контекст та потреби жителів міста. З другого боку, це дозволяє «зарезервувати час» локальних громадських організацій для повноцінного залучення до проекту.
  2. Закладання фінансування роботи місцевих громадських діячів. Це вмотивує залучатись локальних ГО до проекту та більш якісного його виконання.
  3. Дослідження локального контексту та потреб цільової аудиторії до написання проекту.
  4. Запровадження практик післяпроектного моніторингу результатів. Оцінка результатів та збір відгуків про проект. Це дасть можливість з одного боку вдосконалити свою подальшу діяльність, але з другого боку це також покаже місцевим організаціям зацікавленість саме в результаті, а не в проекті з боку немісцевих ГО.
  5. Найкраще реалізовувати проекти в партнерстві – місцеве і немісцеве ГО. Тут ключовим є саме партнерство.
  6. Хід та результати такого проекту мають відповідати місцевим потребам, а також мають бути відкриті для трансформації відповідно до місцевих потреб, цінностей та контексту.
  7. Бажаною для немісцевих ГО є все ж постійна діяльність у містах, а не разова або ситуативна. Це вмотивує більш активно залучатись місцевих до проекту та підвищить рівень довіри до немісцевих ГО.

Додатки:

Читати докладніше ...

Таблиця 10. Рівень довіри до соціальних інституцій, 2017, Фонд «Демократичні ініціативи», загальноукраїнське дослідження, (середній бал*)

Захід Центр Південь Схід Донбас
Президент України 1,77 1,97 1,75 1,50 1,64
Верховна Рада України 1,65 1,68 1,50 1,46 1,59
Уряд України 1,77 1,83 1,56 1,50 1,55
Прокуратура 1,48 1,76 1,58 1,52 1,58
Поліція (без патрульної) 1,88 2,10 1,87 1,67 1,88
Патрульна поліція 2,25 2,29 2,11 1,89 1,94
Державний апарат (чиновники) 1,62 1,70 1,54 1,51 1,53
Суди 1,48 1,67 1,51 1,48 1,53
Збройні Сили України 2,94 2,79 2,69 2,28 2,91
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) 2,49 2,23 1,84 2,03 2,29
Служба безпеки України 2,20 2,20 2,06 1,71 2,18
Органи місцевого самоврядування 2,39 2,23 2,19 2,12 2,21
Національний банк України 1,72 1,72 1,80 1,55 1,58
Комерційні банки 1,57 1,64 1,52 1,56 1,54
ЗМІ України 2,52 2,35 2,15 1,98 2,37
ЗМІ Росії 1,30 1,40 1,61 1,69 1,43
Західні ЗМІ 2,51 2,10 1,90 1,78 2,03
Профспілки 2,17 2,01 1,90 1,94 1,83
Церква 3,15 2,49 2,73 2,39 2,53
Політичні партії 1,71 1,67 1,50 1,51 1,55
Громадські організації 2,56 2,40 2,14 2,35 2,33
Волонтерські організації 2,94 2,77 2,48 2,58 2,52
Уповноважений Верховної Ради з прав людини (Омбудсмен) 2,14 2,13 2,05 2,22 1,64

* Середні бали розраховані для чотирибальної порядкової шкали, де 1 відображає повну недовіру, а 4 – повну довіру. Тобто, чим більшим є середній бал, тим більшою є довіра до відповідної особи. Позитивний баланс довіри починається з 2,5 балів. Середні бали розраховано лише для тих респондентів, які дали змістовну відповідь на запитання щодо довіри (без врахування відповідей «важко відповісти»).

 

Таблиця 11. Кількість зареєстрованих організацій за роками реєстрації, що зазначили тип своєї діяльності

Кількість зареєстрованих організацій, що мають тип (без врахування організацій, що припинили діяльність) Краматорськ Маріуполь Слов'янськ Загалом
до 2014 року 30 65 38 133
2014-20107 55 94 36 185
Загалом 85 159 74 318
Відсоток зареєстрованих організацій, що мають тип Краматорськ Маріуполь Слов'янськ Загалом
до 2014 року 8,9% 16,5% 20,0% 14,4%
2014-20107 58,5% 52,2% 38,3% 50,3%
Загалом 19,8% 27,7% 26,1% 24,7%

 

Таблиця 12. Розподіл діючих громадських організацій в містах за сферою діяльності, кількість

Всього Маріуполь Краматорськ Слов'янськ
Інший тип діяльності 121 70 27 24
Фізкультурно-спортивна 56 27 19 10
Правозахисна 28 15 6 7
Об'єднання інвалідів 21 9 5 7
Освітня або культурно-виховна 18 9 4 5
Професійна 14 5 5 4
Молодіжна 13 7 2 4
Об'єднання ветеранів 11 6 2 3
Об'єднання охорони природи 10 3 5 2
Жіноча 7 2 5 0
Національних та дружніх зв'язків 6 2 3 1
Козацького спрямування 5 2 1 2
Творче об'єднання 4 2 1 1
Об'єднання охорони пам'ятників історії та культури 3 0 0 3
Дитяча 1 0 0 1
Всього 318 159 85 74

 

Таблиця 13. Розподіл діючих громадських організацій в містах за сферою діяльності, %

Загалом Маріуполь Краматорськ Слов'янськ
Інший тип діяльності 38,1% 44,0% 31,8% 32,4%
Фізкультурно-спортивна 17,6% 17,0% 22,4% 13,5%
Правозахисна 8,8% 9,4% 7,1% 9,5%
Об'єднання інвалідів 6,6% 5,7% 5,9% 9,5%
Освітня або культурно-виховна 5,7% 5,7% 4,7% 6,8%
Професійна 4,4% 3,1% 5,9% 5,4%
Молодіжна 4,1% 4,4% 2,4% 5,4%
Об'єднання ветеранів 3,5% 3,8% 2,4% 4,1%
Об'єднання охорони природи 3,1% 1,9% 5,9% 2,7%
Жіноча 2,2% 1,3% 5,9% 0,0%
Національних та дружніх зв'язків 1,9% 1,3% 3,5% 1,4%
Козацького спрямування 1,6% 1,3% 1,2% 2,7%
Творче об'єднання 1,3% 1,3% 1,2% 1,4%
Об'єднання охорони пам'ятників історії та культури 0,9% 0,0% 0,0% 4,1%
Дитяча 0,3% 0,0% 0,0% 1,4%
Всього 100,0% 100,0% 100,0% 100,0%

Автор: